Гаубиця
Гаубиця – артилерійська зброя з стволом середньої довжини, що стріляє навісним вогнем.
Джерела:Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
Гаубиця – артилерійська зброя з стволом середньої довжини, що стріляє навісним вогнем.
Джерела:Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
| Частина мови | Іменник |
|---|---|
| Рід | жіночий рід |
| Істота/неістота | Неістота |
| Називний | гаубиця |
| Родовий | гаубиці |
| Давальний | гаубиці |
| Знахідний | гаубицю |
| Орудний | гаубицею |
| Місцевий | на/у гаубиці |