Бронетранспортер
Бронетранспорте́р (БТР) – бойова броньована колісна або гусенична машина підвищеної прохідності, призначена для транспортування піхоти зі складу механізованих (мотопіхотних, мотострілецьких тощо) підрозділів на полі бою, ведення ними бою з машини та вогневої підтримки їх в період та після спішування. Використовується також для ведення розвідки, охорони, патрулювання, зв'язку; спеціально обладнані БТР – для доставляння на поле бою зброї, боєприпасів та інших військових вантажів, евакуації поранених.
Сучасні БТР озброєні, як правило, 20-мм автоматичною гарматою і кулеметом або 1-2 кулеметами калібру 7,62-мм, 12,7-мм, 14,5-мм, які встановлюються в башті, яка обертається; деякі моделі мають гранатомети та протитанкові керовані ракетні комплекси.
Бронювання головним чином протикульове та протиуламкове. Усі бронетранспортери, як правило, плавучі, авіатранспортабельні, можуть десантуватися повітрям; оснащені радіостанціями, внутрішнім переговорним зв'язком, мають прилади для спостереження та ведення стрільби вдень та вночі. Вони також обладнуються апаратурою для виявлення та захисту від радіоактивного, хімічного та бактеріологічного забруднення місцевості, протипожежним та іншим обладнанням.
Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 506. — ISBN 00101-030.