Артилерія
Артилерія (фр. artillerie – від старофр. artillier – «готувати», «споряджати»):
1. Рід сухопутних військ, організаційно зведений в підрозділи, частини і з'єднання, озброєні артилерійськими гарматами, реактивними, ракетними і самохідними протитанковими установками, різними засобами розвідки й зв'язку, а також приладами спостереження і керування вогнем.
2. Артилерія, як наука, об'єднує низку дисциплін, що вивчають будову, експлуатацію, проєктування артилерійського і стрілецького озброєння, його бойові якості і способи застосування в бою – операції. Розвиток артилерії безпосередньо пов'язаний із розвитком засобів виробництва.
3. Вид озброєння сухопутних, військово-морських, повітряних та інших видів і родів збройних сил.
Артилерія має велику вогневу силу і здатна завдавати валового ураження противникові. Вона призначається для знищення бойової техніки, вогневих засобів і живої сили противника; руйнування оборонних споруд; порушення системи керування військами противника та роботи його тилу; знищення баз атомної зброї, а також засобів, що застосовують атомну, хімічну та бактеріологічну зброю.
Вікіпедія. Артилерія. Відновлено з: https://uk.wikipedia.org/wiki/Артилерія