Надійний

НАДІ́ЙНИЙ, а, е. Який викликає повне довір’я, на якого цілком можна покластися. // Який відповідає своєму призначенню. // Який забезпечує досягнення мети; перевірений [Словник української мови, 5, с. 69]. Надійний прикметник до Надійність.
НАДІ́ЙНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до надійний. [Словник української мови, 5, с. 69].

Джерела:

⠀ Словник української мови: в 11 томах. (1974). – Том 5