Електронний багатомовний

термінологічний словник

Electronic Multilingual Terminological Dictionary


Облік та аудит

Облігація

Облігація (від лат. obligatio – зобов’язання) – цінний папір, що засвідчує внесення його власником певних коштів і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати власникові номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому термін із виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Можуть випускатися державою (державна позика), підприємствами чи їх об'єднаннями. Облігації випускають з метою залучення коштів; вони є формою кредитування емітентів особами, котрі придбали облігації. Основними умовами емісії облігацій є: номінал облігації; вид облігації; термін оборотності облігації; середньорічний рівень дохідності облігації (середньорічна ставка процента); порядок виплати процентного доходу; порядок погашення облігації; умови дострокового викупу облігації; інші спеціальні умови емісії облігації, зокрема пільги щодо придбання облігацій персоналом підприємства-емітента, можливі переваги власників облігацій в придбанні продукції підприємства тощо. Сукупність усіх умов емісії облігацій містить емісійний проспект (проспект емісії облігацій), зміст якого регламентований відповідними правовими нормами.

Джерела:

Загородній, А., Вознюк, Г. (2008). Ринок фінансових послуг. Термінологічний словник. Львів: Бескид Біт. с.294-295

Частина мови Іменник
Рід жіночий рід
Істота/неістота Неістота
Називний облігація
Родовий облігації
Давальний облігацї
Знахідний облігацію
Орудний облігацією
Місцевий на/у облігації