Гроші Електронні

Гроші електронні – умовна назва грошових засобів, які використовуються їх власниками в електронній системі банківських послуг. Фактично це кредитні гроші, що обертаються не за допомогою паперових носіїв, а через запровадження до сфери розрахунків комп’ютерної техніки і сучасних систем зв’язку. Вони є найбільш прогресивним, економним і зручним носієм грошових функцій, що значно прискорює безготівкові розрахунки між суб’єктами господарювання. У нормативних документах міжнародних валютно-фінансових інституцій (Світового банку, Європейського центрального банку, Банку міжнародних розрахунків та інших), гроші електронні потрактовано як грошовий запис, що має низку характерних ознак. По-перше, цей запис зберігається на електронному пристрої власника грошей електронних. По-друге, його здійснюють спеціальні кредитні установи – банки чи уповноважені інститути (але не центральні банки) у межах попередньо одержаної від власника відповідної суми традиційних грошей, яка слугує забезпеченням емітованої суми грошей електронних. Таким забезпеченням може бути також позичка, надана емітентом, тому є підстави розглядати електронні гроші як вимогу їх власника до відповідного емітента та зобов’язання останнього перед власниками грошей електронних. По-третє, його приймають як засіб платежу не тільки емітенти грошей електронних, а й інші економічні суб’єкти, тобто він може перебувати в обігу. Основними компонентами системи забезпечення грошей електронних є банківські автомати-касири, кредитові та дебетові картки, електронні системи розрахунків у торговельній мережі, електронна система обслуговування вдома тощо.

Джерела:

Загородній, А., Вознюк, Г. (2008). Ринок фінансових послуг. Термінологічний словник. Львів: Бескид Біт. с.105