Контекстуальний аналіз
Методика контекстуального аналізу передбачає дослідження мовної одиниці в складі мовленнєвого контексту, тобто тієї частини тексту, в якій реалізується її семантика. Контекстуальна методика застосовується при семантичному аналізові слів і конструкцій, при встановленні синтагматичних відношень. Контекстуальний аналіз використовувався для виявлення мовних засобів репрезентації концепту [Заньковська]. Контекстуальний аналіз розташовує навколо досліджуваного літературного явища подібні й відмінні мистецькі і позамистецькі явища, що порівнюються з ним, без огляду на те, чи існують між ними реальні відношення спорідненості і впливу. / Чим більший просторовий і часовий обсяг літературного матеріалу залучено для зіставлення, тим ширший твориться порівняльний контекст, з якого, відповідно, випливають певніші та переконливіші висновки. Методика паралельного (двостороннього) зіставлення є основою контекстуального аналізу (багатостороннього зіставлення). Наприклад, типологічний характер мають жанрова і стильова систематика літературних творів, психологічна класифікація персонажів, а також поширені серед читачів і критиків зіставлення та протиставлення на основі опозицій «інтелект – почуття», «рівновага – експресія», «майстер – геній»/ Контекстуальний аналіз уривка проводиться наступним чином. По-перше, обов'язково треба скласти план всієї книги, в якій знаходиться уривок, поставивши перед собою наступні цілі: (1) визначити головну тему книги і (2) визначити, як кожен розділ розкриває головну тему книги і веде до здійснення мети її написання. По-друге, треба визначити взаємовідносини уривка і всієї книги, тобто з'ясувати, який внесок досліджуваний нами уривок вносить у здійснення спільної мети даної книги. По-третє, треба визначити взаємовідносини уривка і розділу, в якому уривок знаходиться, тобто з'ясувати, яким чином уривок допомагає в розкритті головної теми даного розділу. Нарешті, визначаються взаємовідносини уривка і найближчого контексту. А це означає, що ми з'ясовуємо, як матеріал, розташований до і після досліджуваного уривка, впливає на наше розуміння його змісту.
Джерела:⠀ Заньковська, Г. Д. (2015). Методи дослідження концептів. ISSN 2409-1154 Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія № 19 том 2.