Комунікація масова

Під масовою комунікацією (масовим спілкуванням, mass communication) як формою соціальної взаємодії у вигляді соціального регулювання ми розуміємо організоване спілкування, що є видом суспільно-культурної діяльності, яка відбувається у вигляді взаємопов’язаних інтелектуально-мислитель-них та емоційно-вольових дій, спрямованих на духовне, професійне чи інше єднання маси людей. Ма́сова комуніка́ція (англ. mass communication) – соціальний процес виробництва та поширення інформації в суспільстві на чисельно великі розосереджені аудиторії за допомогою засобів масової інформації (преси, радіо, телебачення, кіно, Інтернету). Виділяють такі основні функції масової комунікації: інформаційна – одержання й поширення відомостей про найважливіші події; освітня та виховна – розширення за допомогою повідомлень пізнавальних та оцінювальних можливостей аудиторії; формування і зміна установок та ціннісних орієнтацій індивідів; заохочування до певного способу життя; інтеграційна – відтворення зразків панівної культури, підтримка спільних соціальних цінностей; мобілізаційна — спонукання індивідів до певних дій, стилю і мотивації певного типу поведінки; комунікативна – спілкування, налагодження контакту між різними групами населення; рекламна – просування товарів і послуг на ринок, задоволення запитів різних прошарків аудиторії; рекреативна – структурування дозвілля, розвага аудиторії, зняття емоційної напруги, одержання задоволення. Масовій комунікації властива наявність невеликої кількості розповсюджувачів (комунікаторів) і значної кількості одержувачів (реципієнтів), які мають обмежені можливості зворотного зв’язку. Вагомим чинником є Інтернет із його можливостями зворотного зв’язку і впливом на економічну, соціально-політичну, культурну сфери суспільного життя. Масова комунікація сприяє здійсненню індивідами соціального контролю, привертає увагу аудиторії до соціальних проблем, конфліктів, порушень соціального порядку та ін. Масова комунікація (О. Ларсен) – це відносно одночасна дія на великі гетерогенні аудиторії яких-небудь символів, що передаються безособовими засобами з організованого джерела, для якого члени аудиторії анонімні. Масова комунікація (Р. О'Хара) – це процес передачі ідентичних повідомлень великій кількості людей, практично роз'єднаних. Масова комунікація (Яновіц) – це інституції і стратегії, через які спеціалізовані групи застосовують технологічні засоби (пресу, радіо, кіно та ін..), щоб поширювати символічний зміст серед великої гетерогенної аудиторії. Масова комунікація – це фундаментальний стан сучасного суспільства, в якому складна структура соціального і культурного простору з його численними секторами, що пов’язані між собою функціонально і за детерміністичними зразками, втілена у символічних формах і образах, які здатна сприймати і розуміти корпоративна, масова й індивідуальна свідомість [Костенко]. Масова комунікація (М. Карпова) – це процес поширення інформації за допомогою технічних засобів (преса, радіо, кінематограф, телебачення) чисельно великим, розосередженим аудиторіям з метою впливу на оцінки, думки і поведінку людей. Масова комунікація є «процесом встановлення і підтримання контактів у суспільстві, процесом його консолідації». Такий процес – це: «1) виробництво інформації як продукції; 2) використання технічних засобів для виробництва інформації; 3) масова культура (масові цінності, типові для мас моделі поведінки), яка обумовлює цілі виробництва інформаційної продукції, її призначення; 4) специфічне суспільне середовище, для якого властива масова культура і яке є замовником та споживачем інформаційної продукції» [Різун, 2008]. Масовою комунікацією є «процес збирання, обробки й розповсюдження соціальної інформації (тобто інформації поза генетичної, семантичної, яка фіксується в знаках) за допомогою спеціальних каналів (преса, радіо, телебачення, відео, кіно й тому подібне) на велику аудиторію, що розташована на різних місцях» [Іванов В. Ф. 2009, ч. 1, с. 104-105]. Шарков Ф. пропонує вважати засоби масової комунікації такими, що використовуються для означення засобів масової інформації (комунікацій) і включає до їхнього складу пресу, кіно, телебачення, аудіо й відео-касети, плакати тощо [Шарков 2003]. Масова комунікація – «процес передавання інформації великим групам людей за допомогою спеціальних засобів – мас-медіа (mass-media) або засобів масової інформації» [Черных, 2008, с. 15].

Джерела:

⠀ Костенко, Н. (2005). Масова комунікація // Соціологія: Навч. посіб. / За ред. С.О. Макєєва. – 3-тє вид. – К.: Т-во „Знання”, КОО.. – С. 211-248. (Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 6. – С. 127–151.

⠀ Різун, В. В. (2008)Теорія масової комунікації: підруч. / Різун В. В. – К. : Просвіта. – 260 с.