Ефективність комунікації

Ефективність комунікації полягає в об’єктивному аналізі комунікативних ситуацій; адекватно сприймати й продукувати мовлення в комунікації; коректно й ефективно застосовувати вербальні засоби переконання та техніки мовлення в комунікації; забезпечувати гармонію мовленнєвої події як основоположний принцип комунікативістики; доречно реалізовувати різні форми метаповідомлень; виявляти й нейтралізовувати патогенні тексти; долати комунікативні девіації, передбачати й усувати проблемні ситуації міжкультурної комунікації. Є три аспекти поняттєвого змісту комунікації: по-перше, комунікація — це засіб зв’язку будь-яких об’єктів матеріального та духовного світу, тобто певна структура; по-друге, це спілкування, у процесі якого люди обмінюються інформацією; по-третє, під комунікацією розуміють передавання та масовий обмін інформацією з метою впливу на суспільство та його складові частини [Шарков, с. 178]. Комунікацію активно досліджують як соціальний процес. Наукова увага спрямована на інтерактивний та трансактний характер комунікації: суб’єкт комунікації є відправником, одержувачем повідомлення не послідовно, а одночасно, будь-який комунікативний процес включає в себе, крім реальної конкретної ситуації спілкування, неодмінно й минуле (пережитий досвід), а також проектується в майбутнє. І хоча в більшості комунікативних ситуацій чітко розмежовано початок і кінець, тобто вони є дискретними, не відомо, де, коли, з ким, яким чином, у який спосіб комунікація з одним партнером може набути продовження у відносинах-спілкуванні з іншими партнерами. У цьому сенсі участь у процесах комунікації є нескінченною, а відтак межі її не завжди можна чітко визначити [Матьяш]. Комунікація здійснюється різними засобами, найголовнішими серед яких є мовні. З їх допомогою комуніканти впливають один на одного. Такі аспекти спілкування називають прагматичними. Прагматичні аспекти спілкування — аспекти, пов'язані з впливом суб’єктів один на одного за допомогою мовних засобів (коду). Ефективність комунікації залежить від учасників спілкування і стосунків, які між ними склалися [Дзикович, с. 64]. Будь-який вислів несе у собі прагматичний компонент, оскільки адресант, виконуючи свою комунікативну задачу, відбирає ті чи інші засоби мови, організовує їх таким чином, щоб вони зробили можливим адекватне декодування вислову. Прагматика досліджує відношення знаків та їх користувачів в конкретній мовній ситуації. Ефективність комунікації можна розуміти як відношення між адресантом та адресатом, що встановлюється за допомогою особливого знаку – тексту [Мешкова, с. 96].

Джерела:

⠀ Основы теории коммуникации: [учебник для вузов] / Ф. И. Шарков — М.: ИД «Социальные отношения», Изд-во «Перспектива», — 248 с.

⠀ Комунікативно-прагматичні аспекти мовлення : конспект лекцій для студентів факультету лінгвістики напряму підготовки 6.020303 «Філологія» / Уклад. О.В. Дзикович. – К.: НТУУ «КПІ», (2015). – 85 с.