Ефект перлокутивний

Перлокутивний ефект – респонсивний мовленнєвий акт, який може бути як запланованим (відповідати перлокутивній меті мовленнєвого акту адресанта), так і не запланованим, і мати одне з трьох значень інтерактивної функції: 1) відмову від дії; 2) згоду; 3) відтерміновану дію, яка може включати нерозуміння (дійсне, як форма відходу від відповіді, перезапит); ухилення від виконання (риторичне питання, заперечення); зустрічне спонукання – спонукання у відповідь (переадресування / сам зроби, власне спонукання; пропозицію нової або зустрічної схеми дії ), вагання. 3. З метою оптимізації (інтенсифікації або мітигаціі) перлокутивного ефекту директива адресант використовує стратегії позитивної і негативної ввічливості, а також засоби, що відповідають умовам успішності директиви мовленнєвого акту (підготовчій, пропозиціональній, щирості, суттєвій, перлокутивній). 23 4. На появу планованого перлокутивного ефекту позитивно впливає комбіноване вживання іллокутивних, локутивних, та невербальних засобів [Аполонова, с.22-23]. «Ефекти мовленнєвих дій, що можуть бути викликаними у разі необхідності й немовленнєвими діями», «перлокутивними вдачами» і виділяє три класи [Габермас, c. 276]. Перлокутивні ефекти 1 виводять граматично зі змісту вдалого іллокутивного акту, коли дотримуються обіцяного, реалізується намір, про який було заявлено раніше, або коли виконано наказ, або коли твердження є змістовно відповідними для подальшого процесу комунікації. У цьому випадку іллокутивні сили керують перлокутивними. Перлокутивні ефекти 2, навпаки, являють собою неупорядковані граматично, а тому часткові наслідки мовленнєвої дії, які, однак, також виникають на основі іллокутивної вдачі, якщо яка-небудь новина, залежно від контексту, тішить або засмучує, коли спонукання викликає спротив з боку адресата, коли твердження породжує сумніви тощо. Перлокутивні ефекти 3 можуть бути досягнуті тільки непомітним для адресата способом. Успіх такої «стратегічної» мовленнєвої дії, що залишається прихованим для адресата, також залежить від маніфестованої успішності того чи іншого іллокутивного акту. Перлокутивний ефект розуміється або як зміна психічного стану адресата [Watts, 378], або як зміна і в свідомості, і в поведінці адресата [Почепцов, с. 263]. Досягнення та стратегічне планування певного перлокутивного ефекту, виступає як інтенційно-свідомий спланований адресантом перебіг комунікації, який можливо деталізувати за ознакою «тип емотивного реагування отримувача повідомлення». Ефект перлокутивний становить ціль мовленнєвого впливу і реалізації мовленнєвого акту загалом. Мовець намагається не просто вплинути на адресата, коректно здійснюючи мовленнєву дію, – його основним завданням є досягнення відповідності між ціллю здійснення МА і його “постактомовленнєвим” результатом (термін О. Г. Почепцова) [Почепцов, с. 86]). Однак можуть мати місце і перлокутивні ефекти, які не входили в інтенцію мовців. Приміром, бажаючи розсмішити співрозмовника, мовець може своїм жартом образити його [Hindelang, с. 12]. Отже, перлокутивний ефект визначаємо як будь-яку реакцію адресата, викликану реалізацією мовленнєвого акту. При цьому фактор інтенційності не враховується: “викликані ефекти можуть, але не повинні бути інтендованими” [Staffeldt, с. 153]. Виходячи з цього, розрізняємо інтендовані (плановані) і неінтендовані (неплановані) перлокутивні ефекти.

Джерела:

⠀ Аполонова, Л.А. Оптимізація перлокутивного ефекту директивних мовленнєвих актів у німецькомовному діалогічному дискурсі. http://phd.znu.edu.ua/page/dis/02_2021/Apolonova_dis.pdf

⠀ Ч е р в о н а, О.С. Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Прагматико-комунікативні параметри функціонування дієслівних перифраз (на матеріалі сучасної італійської мови). file:///C:/Users/ Downloads/5625 -11612 -1-10- 20160421.pd