Ефект ошуканого очікування

Ефект ошуканого очікування, сутність якого полягає в наступному: безперервність, лінійність мовлення означає, що поява кожного окремого елемента підготовлена попередніми і сама готує 23 наступні, тобто наступне частково подається в попередньому. При такому зв’язку переходи від одного елемента до іншого є малопомітними. Однак якщо на цьому тлі з’являються елементи невеликої ймовірності, то виникає порушення безперервності, яке діє подібно поштовху: непідготовлене та неочікуване створює опір сприйняттю, подолання якого вимагає зусиль з боку читача, і тому сильніше на нього впливає. Важливим фактором є посилення очікування безпосередньо перед появою елемента малої передбачуваності, тобто посилення впорядкованості елементів контексту. Звідси виникають розміщення послідовностей слів у лінії найвищої та найменшої ймовірності [Арнольд, с. 56].
Ефект ошуканого очікування як один із головних типів висунення, що частково ґрунтується на єдності ефекту (unity of effect) чи тотальному ефекту (totality effect) Едгара Алана По, потрактовується як загальний принцип будь-якої мовленнєвої зміни, що створюється з певною стилістичною метою і постає як відхилення (девіація) від норми. Ця художня чи лінгвістична девіація проявляється в мові як неочікувана нерегулярність (unexpected irregularity) та призводить до утворення терміну «висунення» на базі того, що нерегулярність є неочікуваним елементом для читача. Це явище можна розглядати не тільки як один із типів висунення та стилістичний прийом, а й як психолінгвістичне явище, що базується на двох протилежних явищах психолінгвістичного характеру – передбачуваності та непередбачуваності, емотивний компоненту структурі художнього тексту та ментальний феномен, що спричиняє порушення експектації, яке у свою чергу призводить до конфлікту ментальних просторів у межах художнього твору до створення сюжетного напруження[Miall]. Ефект ошуканого очікування є важливим складовим чинником зв'язності, оскільки його функція в тексті – встановлення зв'язків між елементами тексту, посилення естетичного та емоційного впливу, створення надмірності, яка захищає текст від перешкод[Абрамова, с.155].

Джерела:

⠀ Арнольд, И. В. Стилистика. Современный английский язык : учебник для вузов / И. В. Арнольд. – [5-е изд., испр. и доп.] – М. : Флинта, Наука.

⠀ Абрамова, Ю.В.(2006). Гендерно-маркована паремійна одиниця як фрагмент дискурсу англомовної лінгвокультури//Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Харків : Константа. Вип. 49. № 726. c. 356