Аудиторія
Аудито́рія, або авдито́рія, (лат. auditorium, від лат. auditor – «слухач») – у збірному сенсі: це публіка, соціальна спільність людей, об'єднана взаємодією з комунікатором (індивідом або групою), які володіють інформацією та доводять її до цієї спільності. Слово використовується також для позначення загалу слухачів чи глядачів засобів масової інформації.
АУДИТОРІЯ (лат. аuditorium – приміщення, пізніше – слухачі) – слухачі будь-якого виступу з публічною промовою (лекцією, доповіддю, звертанням тощо, слухачі та глядачі радіо- та телепередач[Середа]. Масова аудиторія має чотири важливі особливості. Статистична спільність масової аудиторії знаходить вираз в збігу її з безліччю окремо взятих характеристик її особистостей, що не утворюють ніякої самостійної цілісної організації (це – не союз, не суспільний рух, не мітинг, не збори, не група). Всі характеристики статистичної спільності – суть характеристики її представників. Випадковий характер формування масової аудиторії виражається в непостійності її складу, в не обов'язковості входження в неї, присутності в ньому якихось представників публіки. Межі масової аудиторії, тому завжди відкриті, прозорі, що робить склад аудиторії невизначеним за чисельністю, випадковим по складу. Ситуативний характер великих аудиторій підтверджується їх зв'язком з подіями масової діяльності, з якимись конкретними формами цієї масової діяльності. (Наприклад, відношення сільської аудиторії до тільки що дозволеної владою продажу дачних (земельних) ділянок, відношення робочих до страйку шахтарів і т.п.) Різнорідність масової аудиторії (її гетерогенність), тобто її міжгрупова природа, руйнує всі існуючі в суспільстві бар'єри і кордони (етнічні, соціально-політичні, релігійні, освітні тощо) [Грушин]. Виділяють три фактори, які завдяки комунікації і спілкуванню людей між собою перетворюють приховану громадськість в активну аудиторію. Усвідомлення проблеми. Це фактор, що показує, якою мірою люди відчувають зміни в ситуації, усвідомлюючи потребу в інформації. Усвідомлення обмежень. Це фактор, що свідчить, наскільки люди відчувають себе обмеженими впливом зовнішніх факторів і шукають шляхи виходу з конкретної сформованої проблемної ситуації. Якщо люди вважають, що можуть щось змінити або вплинути на проблемну ситуацію, вони будуть шукати додаткову інформацію для складання плану дій. Рівень включеності. Це фактор, що показує, до якої міри люди бачать себе втягнутими в проблемну ситуацію і відчувають її вплив на собі. Іншими словами, чим більш вони пов'язують себе з ситуацією, тим активніше будуть спілкуватися, вишукуючи нову інформацію з цього приводу Потреби цільової аудиторії чітко визначають її межі, її відмінності від інших малих груп.
⠀ Словник української мови [Текст]: у 20 т. / НАН України, Укр. мов.-інформ. фонд. – К.:Наукова думка, 2010. – ISBN 978-966-00-1050-5
⠀ Середа, Н.В. (2019)С 32 Методичні вказівки та контрольні завдання з курсу «Основи ораторського мистецтва» / Середа Н.В., Солодовник Т.О., Квасник О.В. – Харків : НТУ «ХПІ», – 60 с.
⠀ Грушин, Б.А. (1987). Масова свідомість М.