Анотація

Анотація (від лат. аnotation – примітка) – особливий вид усної чи письмової інформації, у якій наявний перелік основних позицій повідомлення чи коротка характеристика змісту книги, статті, рукопису, тобто максимально скорочений обсяг джерела інформації. В анотації коротко подано зміст документа, що уможливлює розуміння його теми, перераховано проблеми, які з’ясовано в першоджерелі. Залежно від мети розмежовують кілька видів анотацій. За змістом вони бувають довідкові та рекомендаційні. Текст анотації зазвичай стандартизований. Складниками анотації є: інформація про зміст, мета анотації, адресат. Анотація – це найбільш загальна й коротка характеристика книги або статті. У будь-якій анотації зміст першоджерела не викладається, а лише презентується (називається тема, мета, перераховуються проблеми). В анотації може бути відображено композицію джерела: вступ, основну частину, висновки (з характеристикою їх композиційних та змістових особливостей). Обсяг анотації залежить від обсягу представленого в ній джерела. Зазвичай анотація містить 30–50 слів (або 3–5 речень), у деяких випадках анотація може бути представлена складним реченням. За змістом та метою анотації бувають довідкові та рекомендаційні. Довідкові (інформативні) анотації – це коротка об’єктивна інформація про тематику книги або статті. У ній не розкривається зміст як у рефераті, а тільки перераховуються питання, що розкриті в джерелі. Окрім того, у такій анотації можуть бути сформульовані мета роботи, методи подачі інформації, структура роботи, зазначено наявність ілюстративного матеріалу, сформульовано головний висновок, зроблений автором. Рекомендаційні анотації зазвичай містять не тільки інформацію про джерело, а й подають рекомендації щодо його використання тією чи тією категорією читачів. При цьому враховуються рівень їх підготовки, вікові характеристики тощо. Інакше кажучи, рекомендаційна анотація акцентує увагу, якому колу читачів може бути адресовано інформацію в анотованому джерелі. За кількістю джерел анотації бувають монографічні та групові. Монографічна анотація подає характеристику лише одного друкованого джерела – однієї книги або статті. Групова анотація – це анотація, що містить характеристику двох і більше друкованих джерел, що зазвичай близькі за тематикою та проблематикою. У груповій анотації розкривається інформація про спільність тематики представлених джерел, а також розкривається специфіка кожної книги або статті із групи представлених. Групова анотація передбачає вказівку, на кого розраховано інформацію [Городецька, с. 674].

Джерела:

⠀ Городецька, В.А. Анотація як різновид компресії наукового тексту. Методика викладання мов. – 2013. – С. 682.