Мовленнєвий жанр
Поняття мовленнєвий жанр охоплює низку трактувань, які можна представити так: 1) мовленнєва реалізація типових ситуацій взаємодії людей; 2) засіб формалізації соціальної взаємодії; 3) зразок організації тексту, відносно стійкі типи текстів; 4) комунікативна подія, для якої характерним є набір певних комунікативних цілей; 5) модель (зразок) мовлення, що включає лінгвальні та екстралінгвальні чинники розгортання комунікативної взаємодії [Матусевич, с.157]. Будь-який стиль нерозривно пов’язаний з висловленням і з типовими формами висловлень, тобто мовленнєвими жанрами [Бахтін, с. 253].
Мовленнєвий жанр розглядають як вербальне оформлення типової ситуації соціальної взаємодії людей. Важливим є те, що у контексті цього напряму «прагматика не прирівнюється до теорії мовленнєвих актів – прагматика розуміється швидше у традиційному значенні як та частина семіотики, що характеризується відношенням знака до мовця» [Дементьев, с. 52]. Мовленнєвий жанр необхідно розглядати як складову дискурсу [Карасик 2002].
Виділяються чотири класи мовленнєвих жанрів: інформативні, імперативні (прохання, поради і т.і.), етикетні або перформативні (привітання, поздоровлення тощо), оцінні [Горелов, Седов, 45].
Жанри мовлення не є зовнішніми умовами комунікації, яких адресант повинен дотримуватись у мовленнєвій діяльності. Жанри мовлення присутні у свідомості мовної особистості у вигляді готових зразків (фреймів), що впливають на процес розгортання думки в текст" [Горелов, Седов 2001, 161].
Мовленнєвий жанр (від фр. genre – рід, вид) – це «відносно стійкі тематичні, композиційні й стилістичні типи висловлювань» [Бахтин, с. 255];
«Жанр завжди і той, і не той, завжди і старий, і новий одночасно. Жанр живе сучасним, але завжди пам’ятає своє минуле, свій початок» [Бахтін, c.178].
⠀ Матусевич, Л.М. Статус категорії «мовленнєвий жанр» у сучасній лінгвістиці, «Молодий вчений» • № 4.3 (44.3) • квітень, 158с.
⠀ Бахтин, М. М. (1986). Проблема речевых жанров / М. М. Бахтин // Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, – С. 250-296.
⠀ Карасик, В.И.(2002). Языковой круг : личность, концепты, дискурс / Владимир Ильич Карасик. – Волгоград : Перемена, – 477 с.
⠀ Бахтин, М. (1975).Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. – М.: Худож.лит., – 500с.