Дискурс
Дискурс – це складне комунікативне явище, що стосується спілкування як мовленнєвого процесу; певне висловлювання, що передбачає мовця та слухача й намір першого певним чином впливати на другого [Мамчур, с. 93–94].
Дискурсом називають різновиди медійних жанрів, мову літературно-критичних статей, мовнохудожню практику, різновиди телевізійної та радіокомунікації. Явище спеціалізації, взамозамін, переходів, запозичень термінів характерне не лише для лінгвостилістики, а й для інших гуманітарних галузей знань. Загальна, всеохопна семантика деяких поширених, здебільшого запозичених з інших мов, понять (пор. концепт, дискурс, інтенція), якими послуговуються дослідники, спричиняє їх багатозначність, а також наступний крок — детермінологізацію або намагання встановити однозначні зв’язки між означуваним явищем та його назвою (пор. медійний дискурс, художній дискурс, науковий дискурс). [Єрмоленко, 13].
«Лінгвістична одиниця спілкування, в якій відображено диференціальну розмаїтість картин світу, що містить: а) типізовані ситуації соціальної взаємодії; б) учасників соціальної взаємодії; в) соціальні норми й конвенції; г) культурологічні уявлення й форми [Григорьева, с. 11–12].
1) дискурс – як еквівалент поняття «мовлення»; 2) дискурс – одиниця, більша за фразу, висловлювання в глобальному сенсі, послідовність окремих висловлювань; 3) вплив висловлювання на його одержувача, внесення висловлювання в мовленнєву ситуацію, що містить суб’єкта й адресата, час і місце мовлення; 4) бесіда як основний тип мовлення; 5) мовлення, що привласнюється мовцем, на противагу оповіді, що розгортається без експліцитного втручання суб’єкта; 6) еквівалент поняття «мовлення» як актуалізація, диверсифікованість на поверхневому рівні, на противагу «мові» як системі малодиференційованих віртуальних значень; 7) система обмежень, що накладаються на необмежену кількість висловлювань відповідно до сили певної соціальної чи ідеологічної позиції; 8) висловлювання (текст) із погляду дискурсного механізму його породження та сприймання[Серио, с. 14].
Дискурс – це мова, занурена в життя. Тому поняття «дискурс», на відміну від терміна «текст», не застосовують до стародавніх та інших текстів, зв’язки яких із живою дійсністю не відновлюються безпосередньо. Поняття дискурсу пов’язане з поняттям тексту як процесу між учасниками комунікативної події. Поняття тексту пов’язане з відрізком мови як продуктом комунікації [Арутюнова, с. 210].
⠀ Єрмоленко, С.Я. (2019). Інститут української мови НАН України, м. Київ. З історії української стилістики: від стилістики мовних засобів до інтегративної стилістики, ISSN 1682-3540. Українська мова, № 1, 17с.
⠀ Мамчур, Л. (2012)Перспективність і наступність у формуванні комунікативної компетентності учнів основної школи : монографія / Лідія Мамчур. ‒ Умань : Видавець «Сочінський», ‒ 449 с.