Стратегія маніпулятивна
Cтратегія мовленнєвого спілкування – це ланцюг рішень мовця, комунікативних виборів тих чи інших мовленнєвих дій і мовних засобів [Макаров, c. 193]. У сучасній лінгвістиці не існує єдиного підходу до визначення стратегій і тактик мовної маніпуляції. Деякі українські вчені, наприклад, В.В. Зірка, О.В. Дмитрук та інші вважають, що терміни «стратегія» й «тактика» є тотожними. На противагу їм, інша група таких дослідників, як В.В. Одинцов, Н.І. Формановська та інші, акцентують увагу на різниці значень цих термінів. У своїй монографії «Мовне питання як об’єкт маніпулятивних стратегій у сучасному українському політичному дискурсі» науковець О.Г. Руда зазначає, що маніпулятивну стратегію репрезентують мовні засоби, ужиті з метою маніпулювання, у поєднанні з певними прийомами структурування та подання інформації [Руда, Маніпуляції, с. 154]. По суті, маніпуляція є нескінченним монологом, в якому якщо й з’являється «опонент», то найчастіше він виявляється організованим об’єктом, а не суб’єктом комунікації. Слід зазначити, що і тактика, і прийом набувають маніпулятивності лише в конкретному комунікативному (мовленнєвому) акті [Ільницька, с. 117].
Маніпулятивні стратегії мають часові, просторові й структурні особливості. У лінгвістиці розрізняють складні маніпулятивні стратегії, що містять багато маніпулятивних тактик та прийомів і характеризуються розтягнутістю в часі, та прості, які реалізуються в межах одноактного періоду спілкування з використанням одного чи декількох прийомів маніпулятивного впливу.
Є.Л. Доценко зауважує, що спроба маніпуляції закінчується успіхом, якщо факт впливу на адресата ним не усвідомлюється і кінцева мета маніпулятора йому не відома, "в іншому випадку, або спроба виявиться безуспішною, або це буде вже не маніпуляція".
За способом реалізації стратегії поділяються на жорсткі, м’які та гнучкі. Жорсткими називають стратегії, що передбачають порушення принципів, норм і конвенцій спілкування заради досягнення комунікативної мети, м’якими – стратегії, побудовані на їх чіткому дотриманні. Гнучкі стратегії базуються на вибірковому підході: на одному етапі норми спілкування чітко дотримуються, а на іншому – за зміни ситуації – свідомо порушуються.
⠀ Ільницька, Л. Л. (2010). Особливості використання сугестивних та маніпулятивних технологій у сучасному англомовному політичному дискурсі. Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. С. 115–125.
⠀ Руда, О. Г. (2009). Вибір мови як маніпулятивна стратегія. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.№ 20. С. 553–556.
⠀ Рудик, І. М. (2009). Маніпуляції в українському політичному дискурсі: «газова війна», «інформаційна війна» і «російсько-грузинський конфлікт». Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія : Романо-германська філологія. Методика
⠀ Шкіцька, І.Ю. (2009). Маніпулятивна стратегія позитиву: специфіка та місце серед інших комунікативних стратегій. Режим доступу: http://dspace.wunu. edu. ua/ bitstream/316497/ 9346/1/ stattja_shkitska_2009_burago.pdf