Регістр спілкування

Регістр (від лат. registrum – список, перелік) – 1) сукупність соціальних ситуацій, які характеризуються певними правилами поведінки й визначають інтерпретацію дискурсу в конкретному спілкуванні разом із комплексом мовних засобів, властивих типологічно схожим комунікативним ситуаціям;
2) комплекс мовних засобів, властивих типологічно схожим комунікативним ситуаціям, зумовленим соціальними ситуаціями і певними правилами поведінки в них (конвенціями, звичками). Термін конверсаційного аналізу Ф. Бацевич кваліфікує Регістр як категорію комунікації, пов’язану з категоріями контексту, визначену каналом комунікації характером одиниць мовного коду, виявом особистісного начала (зокрема, моделлю автора, модальністю тексту), моделлю адресата, типом інформації в повідомленнях тощо. За словами дослідника, регістр використовують переважно у британській, американській та австралійській лінгвістичній традиції, в українському мовознавстві Регістр асоціюється з функціональним стилем, підмовою, хоч ці поняття не можуть ототожнюватися, позаяк функціональні стилі мають об’єктивний характер, охоплюють загальноприйняті стилістичні норми, а тому не відображають контекстних виявів, приміром, змісту, соціальних ролей, типи спілкування та ін. [Селіванова, с. 615]. Також регістром можна назвати організацію контексту спілкування.

Джерела:

⠀ Бацевич Ф. Регістр як текстова категорія: аспекти ідіостилю http://dspace. nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/75582/113 -Batscevich.pdf?sequence=1

⠀ Черниш, О.А. Співвідношення понять «функціональний стиль», «мовленнєвий жанр» і «регістр дискурсу». http://zfs-journal.uzhnu. uz. ua// archive/10/part_2/9.pdf