Публіцистика
Публіцистика (від нім. Publizistik), але походить з латинського слова "publikus", що в перекладі означає – "суспільний, народний". Предметом публіцистики – є актуальні явища й важливі питання сьогодення, поточного життя суспільства. Метод освоєння публіцистики характеризується поєднанням логічно-абстрактного й конкретно-образного мислення, внаслідок чого створюється нова духовно-інтелектуальна цінність (публіцистичний твір). У різноманітних джерелах підкреслюються такі головні функції публіцистики:
– формувати громадську думку;
– викликати зміни або консервувати в суспільній свідомості критерії та оцінки соціальних подій.
Публіцистика – особливий тип творчості, оскільки не просто описує чи констатує факти, повідомляє про сучасні проблеми, а роз'яснює й переконує, полемізує й викриває, закликає до дії, агітує й пропагує. Вона поєднує в собі особливості наукового та художнього стилів. Публіцист повинен переконувати суспільство не сплеском емоцій та почуттів, а виваженістю, аргументацією, посиланнями на першоджерела своєї інформації. В основі праці публіциста - відкриття суспільних колізій, аналіз суперечностей, виявлення проблемної ситуації. Найчастіше з публіцистикою асоціюється уявлення про документальну творчість. Але насправді документалістика - лише частина публіцистичної літератури. Як і в художній творчості, тут вагома роль належить вимислу, який тісно пов’язаний з реальною дійсністю. Публіцист, як правило, першопроходець. Він першим намацує больову точку в суспільному житті. У нього ще немає часу на узагальнюючий погляд на відкрите явище. Він прагне сповістити суспільству про проблемну ситуацію, привернути до неї увагу читацького загалу. Публіцистові потрібні сміливість і мужність для постановки важливих, але часто болючих, дискусійних питань. У художньо-публіцистичних творах провідна роль належить особі оповідача, який розповідає, змальовує, розмірковує, веде читача від одного факту до другого, знайомить з явищами, аналізує і роз'яснює проблеми. тема публіцистичного твору – це не тільки предмет відображення, але й проблема, яку автор побачив у ньому. Публіцистика не може бути безконфліктною, як і безпроблемною. Публіцистичний конфлікт – це безпосереднє, адекватне відображення суперечностей соціальної дійсності.У публіцистиці існують такі типи конфліктів:
1) обставинні; 2) міжперсонажні конфлікти; 3) внутрішньо- психологічні конфлікти.
⠀ Бауман, Юрій. (1998). Міфологія в суспільній свідомості України (аналіз української преси)// Історична міфологія в сучасній українській культурі. – К.
⠀ Богомолова, Н. Н. (1991). Социальная психология печати, радио и телевидения. – М.: Изд-во МГУ.
⠀ Бочковський, О. І., Сірополко, С. (1993). Українська журналістика на тлі доби (історія, демократичний досвід, нові завдання) / За ред. К. Костева й Г. Кошаринського. – Мюнхен: Український техніко-господарський інститут.