Порівняння
Порівняння – стилістична фігура, представлена різними синтаксичними конструкціями, що відображають мисленнєву операцію поєднання обох предметів, явищ, ситуацій, ознак на підставі їхнього уподібнення, установлення аналогій між ними [Селіванова, с. 475]. Порівняння є одним із засобів пізнання світу, це акт думки, що полягає в зіставленні об’єктів з метою встановлення їх відношень – рівності та відмінності. Здатність людського мислення зіставляти, порівнювати явища об’єктивної дійсності знаходить реалізацію в мові. Отже, порівняння, з одного боку – засіб пізнання світу, – виявлення рис схожості або відмінності між ними (чи того й того разом) [Укр.мова. Енциклопедія, с. 455], а з іншого – його результат, оформлений у вигляді компонентів тексту. З погляду лінгвістичного порівняння – це, насамперед, – мовна конструкція, що реалізує пізнавальний акт [Кучеренко, с. 6], тобто утворення, основу змісту якого становить компаративна семантика. Активне використання порівнянь у мові пояснюється їх роллю у мисленні людини. Водночас на тлі різноманітних мовних явищ порівняння виділяються не тільки широким застосуванням, а й різноманітністю структури, граматичних значень, специфікою реалізації компаративного змісту. Порівняльні конструкції розглядаються з урахуванням логіко-граматичної моделі порівняння, структура якої є наслідком поєднання 4-х складників: а) предмета (суб’єкта) порівняння (компаранта) – тобто, предмета чи явища, ознаки якого ми пізнаємо, розкриваємо за допомогою іншого; б) образу (об’єкта) порівняння (компаратора) – того, з чим порівнюється суб’єкт, тобто, предмета чи явища, що має яскраво виражені й добре відомі мовцеві ознаки й унаслідок цього використовується ним для характеристики пізнаваного; в) основи порівняння – ознаки (або ряд ознак), за допомогою якої здійснюється акт порівняння; г) показника порівняльних відношень – засобу мовного оформлення порівняльної семантики [Сімонова].
⠀ Кучеренко І.К. Категорія відмінка в сучасній українській літературній мові. –Львів, 1961. – С. 6-52
⠀ Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава:Довкілля. – К., 2006. – 716 с.
⠀ Українська мова. Енциклопедія. – К.: Вид-во – Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 2000. – С.467-470.