Парамова

«Парамова» (пара – префікс у давньогрецькій мові, який означає поряд, повз) – невербальні звукові сигнали, які оформлюють мову – тональність, звук, темп, паузи, зітхання тощо. Навіть мовчанням люди здатні висловити презирство, осуд, схвалення, повагу.
До парамови входить також і розміщення комунікантів. Те, як ми використовуємо соціальний простір, також є своєрідним повідомленням. Лідер, наприклад, завжди перебуває в центрі або на підвищенні і між ним та його оточенням існує незайнятий простір. Є низка досліджень, як оптимально організовувати простір у процесі комунікацій. Вони показують, що в мовній комунікації існує три зони наближення, в середньому: 1 м 30 см – соціальна зона; 1 м – особистісна зона; 45 см – інтимна зона. Якщо людина не відчуває комунікативного простору, очевидно, вона психічно хвора.
Використання тактильних елементів комунікації (дотики, поплескування) свідчить про взаємини, статус, ступінь дружби комунікантів. Тут існують серйозні міжкультурні відмінності. Наприклад, китайці і британці вважаються народами, які найменше схильні до такого способу комунікації, тому невміло використаний тактильний комунікативний акт щодо представника цих народів може бути сприйнятий навіть і як образа.

Джерела:

⠀ Ковалинська, І. (2014). Невербальна комунікація. Навч. посібник. Київ. [Електронний ресурс]// – Режим доступу: https://elibrary.kubg.edu. ua/ id/eprint/4631/1/ I_Kovalynska _NC _ GI.pdf

⠀ [Електронний ресурс]// – Режим доступу: https://uahistory.co/pidruchniki/ vasilkiv-civil-education-10-class-2018/15.php