Когнітивна лінгвістика
Когнітивна лінгвістика – галузь мовознавства, спрямована на дослідження способів концептуалізації та категоризації певною мовою інтеріоризованої дійсності та внутрішнього рефлексивного досвіду, в якій мова розглядається як засіб отримання, зберігання, обробки, переробки й використання знань, також мовознавчий напрям, в якому функціонування мови розглядають як різновид пізнавальної діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджують через мовні явища.
Виникла когнітивна лінгвістика в 1970-х pp. як складова частина когнітології – інтегральної науки про когнітивні процеси у свідомості людини, що забезпечують оперативне мислення та пізнання світу. Значення мови для поставлених когнітологією завдань є надзвичайно важливим, бо саме через мову можна об’єктивізувати розумову (ментальну, мисленнєву) діяльність, тобто вербалізувати її. З іншого боку, вивчення мови – опосередкований шлях дослідження пізнання, оскільки когнітивні та мовні структури перебувають у певних співвідношеннях.
Становлення когнітивної лінгвістики як окремої галузі мовознавства відбулося навесні 1989 року в Дуйсбурзі (Німеччина) на Міжнародному симпозіумі, організованому Р. Дірвеном. На цьому симпозіумі започатковано видання журналу «Когнітивна лінгвістика» і створено Міжнародну асоціацію когнітивної лінгвістики К. Рахіліна.
Термін «когнітивна граматика» з’явився 1975 року в статті Дж. Лакоффа і Г. Томпсона «Представляємо когнітивну лінгвістику».
Головним джерелом когнітивної лінгвістики вважають комп’ютерну науку та її лінгвістичну галузь, спрямовану на розробку автоматизованих методів зберігання, обробки, переробки, використання лінгвістичних знань та інформації, репрезентованої лінгвістичними знаками природної мови. Одним із завдань комп’ютерної галузі мовознавства є реконструкція знань про мову й у мові, яка б забезпечувала автоматизацію інтелектуальних функцій та когнітивної діяльності людини, автоматизоване породження мовлення та його комп’ютерну обробку й розпізнавання. Становлення комп’ютерної лінгвістики відбувалося практично одночасно з виникненням когнітології – у 50-і рр. ХХ ст. У галузі комп’ютерної лінгвістики працювали такі дослідники, як Н. Вінер, Дж. Фон Нейманн, К. Шеннон, В. Вівер.
Другим джерелом когнітивної лінгвістики була когнітивна психологія – галузь експериментальної психології, спрямована на вивчення пізнавальних процесів людини, а саме: сприйняття, пам’яті, уваги, мислення, планування діяльності, навчання та ін. Підґрунтям когнітивної психології вчені вважають теорію інформації, комп’ютерну науку, деякі ідеї біхевіоризму (Е. Толмен, Дж. Міллер) і гештальтпсихології (К. Левін) та психолінгвістику (У. Найссер, Дж. Брунер, Ф. Джонсон-Лерд, Б. Величковський, О. Залевська та ін.).
Третім джерелом когнітивної лінгвістики став генеративізм. Джерельною базою когнітивної лінгвістики послужили розробки трансформаційного та дистрибутивного методів, а також формальні граматики генеративного типу, психолінгвістичні концепції мовленнєвої діяльності, теорія інформації, математична логіка, логічна семантика, антропологія, лінгвістична семантика тощо. Когнітивна лінгвістика розглядає мову як пізнавальне знаряддя кодування та трансформації знань. Сама ж мова, за цією теорією, надана людині ззовні та створена незалежно від конкретного індивіда, тобто при засвоєнні мови індивід засвоює разом з нею спосіб категоризації та концептуалізації світу, зокрема й внутрішній рефлексивний досвід етносу.
Когнітивна лінгвістика досліджує мовні форми, пов’язані зі структурами людських знань, а також те, як ті й інші представлені в свідомості людини; роль мови у здійсненні процесів пізнання й осмислення світу, в проведенні процесів його концептуалізації та категоризації, проблему співвідношення концептуальних систем із мовною та науковою картинами світу.
⠀ Демьянков, В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. – 1994. – № 4.
⠀ Коч, Н.В. (2021). Когнітивна лінгвістика. Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів. Миколаїв, «Іліон».