Семантика
Семантика – розділ науки про мову, що вивчає значення слів і виразів та зміну цих значень, фразеологічних одиниць та граматичних форм. Семантика належить до мовознавчих дисциплін, що вивчають зміст мови в цілому, а також значення та функціонування різних мовних одиниць у мові та мовленні. Тому під час вивчення лінгвістичної семантики потрібно звертатися не лише до мовних понять, але й до знань із інших наукових сфер: психології, логіки, філософії, семіотики тощо.
За Желязковою В.В. у більш широкому розумінні термін «семантика» означає аналіз відношення між мовним вираженням та світом, реальним чи уявним. У вузькому розумінні семантика виступає тлумаченням, що репрезентує природною чи штучно створеною мовою значення слова експліцитно, тобто в розгорнутому вигляді. Етимологія слова «семантика» є доволі простою. Вважається, що воно походить від трьох грецьких слів: «семантикос» – той, що означає чи має значення; «семайно» – означаю, вказую; «сема» – знак, указівка. Становлення семантики як науки відбувалося протягом багатьох століть, починаючи з часів глибокої давнини, оскільки питання походження значення слів та їх відношення до буття і мислення завжди було цікавим та актуальним.
Семантика як самостійна дисципліна виникла у XVII ст., коли англійський філософ Дж. Лок у своїх працях зосередив увагу на прийомах наділення мовних знаків змістом та їхньому зв’язку із процесами пізнання дійсності. Становлення ж власне лінгвістичної семантики можна віднести до XIX ст., коли у 1825 р. німецький лінгвіст Х. Райзіг пропонує нову назву для тоді ще просто «науки про значення» – семасіологія і розглядає її як одну з граматичних дисциплін.
Лінгвістична семантика поділяється на лексичну і граматичну. Лексична семантика вивчає лексичне значення слова, граматична – граматичні значення. Відповідно до цього мовознавці виділяють два аспекти лексичної семантики – семасіологію й ономасіологію. Поняття семасіології та ономасіології з їх основними питаннями привертає увагу вчених уже протягом багатьох століть. Термін семасіологія – розділ мовознавства, що займається лексичною семантикою, значеннями тих мовних одиниць (слів і словосполук), які використовуються для назви, номінації окремих предметів і явищ дійсності (Квеселевич, Сасіна, 2001: 58). Ономасіологія – аспект лексичної семантики, в якому значення вивчається у напрямку, від плану змісту до плану вираження.
Лексична семантика – це розділ загальної семантики, у якому описують та аналізують значення словника певної мови, тобто тих значень слів, що не є граматичними. Лексична семантика як самостійна галузь лінгвістичного знання має порівняно довгу історію свого становлення й розвитку. Її витоки сягають низки власне мовознавчих і суміжних із ними дисциплін.
Статистична семантика – це наука, яка застосовує методи статистики до проблеми засвоєння значення слів або фраз, в ідеалі за допомогою неконсервованого навчання, до ступеня, принаймні достатнього для повторного вивчення інформації (Вікіпедія).
Термін статистична семантика був уперше використаний Уорреном Уівером у його відомій роботі з машинного перекладу. Він стверджував, що визначення сенсу слова для машинного перекладу має ґрунтуватися на частоті збігу контекстних слів поблизу саме цільового слова. Не досить довго існувало твердження, що «слово характеризує категорія, якій воно належить», яке відстоював Джей Р. Ферт. У лінгвістиці воно відоме як розподільна гіпотеза. Еміль Делавеней визначив статистичну семантику як «статистичне дослідження значень слів та їх частоти і порядку повторення». Джорджа Фурнаса часто називають фундатором статистичної семантики.
Саме статистична семантика фокусується на значеннях загальних слів та відношеннях між загальними словами, на відміну від текстового надбання, яке має тенденцію фокусуватися на цілих документах, збірниках документів або іменованих поняттях (іменах людей, місцях та організаціях). Статистична семантика – підполе обчислювальної семантики, що є зі свого боку підполем обчислювальної лінгвістики та обробки природної мови.
Структурна семантика – це теорія лінгвістичного значення, яку поширює відмінкова (рольова) граматика Чарльза Філмора. Вона пов'язує лінгвістичну семантику з енциклопедичними знаннями. Основна ідея полягає в тому, що ніхто не може зрозуміти сенс навіть одного слова без доступу до уже набутих знань, що відносяться до цього слова. Наприклад, складно зрозуміти слово «навчатися», не маючи уявлення про навчання як процес. Розуміння саме процесу навчання (вчимося читати, писати, вихователь – виховання у садочку, вчитель, викладач – навчання у школі та інших закладах освіти) дає можливість усвідомлення слова навчатися, яке розкривається через стосунки, відносини між різними категоріями людей. Отже, слово належить до конкретної концепції, якої воно стосується (або виділяє, в термінології структурної семантики). Семантична структура — це система фактів, які визначають «характерні особливості, ознаки, і функції вираженого і його характерні взаємодії з речами, які обов'язково або як правило пов'язуються з ним».
Прототипна семантика – лінгвістична теорія, за якою значення у природних мовах можуть досліджуватися тільки разом із енциклопедичною інформацією індивіда, а не автономно. Вчені стверджують, що прототипна теорія намагається звести до мінімуму різницю між семантичними та енциклопедичними знаннями, оскільки в кінцевому рахунку лінгвістична категоризація є таким самим когнітивним явищем, як й інші когнітивні здібності людини. Прототипна семантика належить до когнітивної лінгвістики. Установлення меж знань кожного слова неможливе без глибокого вивчення лінгвістичного значення та обов’язкового врахування реальності.
Генеративна семантика
Генеративна лінгвістична теорія семантики є компонентом граматики, що інтерпретує значення висловлювань, породжених синтаксисом та лексиконом. Отже, теорія генеративної семантики походить від генеративної граматики, і встановлює, що всі речення проходять шлях перетворення із семантичної, а не синтаксичної структури.
⠀ Арнольд, И.В. (1973). Лексикология современного английского языка. – Москва: Высшая школа». – 302 с.
⠀ Желязкова, В.В. (2018). Семантика: Теорія і практика. Навчально-методичний посібник. Миколаїв. – Режим доступу: http://dspace.mdu.edu.ua/ jspui/bitstream/123456789/418/1/.pdf
⠀ Квеселевич, Д.І., Сасіна, В.П. (2001). Практикум з лексикології сучасної англійської мови: Навч. посібник. – Вінниця: Вид-во «Нова Книга», – 126 с.
⠀ https://uk.wikipedia.org/wiki/Статистична_семантика