Невдача комунікативна
Однозначного визначення комунікативної невдачі серед лінгвістів немає. Кожен визначає цей феномен по-своєму. Традиційним вважають визначення Єрмакової О.П. та Земської О.А., за яким Kомунікативна невдача – це повне або часткове непорозуміння висловлювання партнером комунікації, тобто нездійснення наміру мовця, в результаті чого у процесі спілкування виникає непередбачений мовцем небажаний емоційний ефект, наприклад: образа, роздратування або здивування. Є.А. Шпомер, Л.Л. Славова, Є.М. Лазуткіна, Б.Ю. Городецький вважають, що комунікативна невдача має результативний характер, оскільки не досягається практична мета. Зразки комунікативної невдачі простежуються у діалогах мовних творів у випадках, коли комуніканти не досягають або лише частково досягають мети спілкування. Тобто між учасниками спілкування відсутня взаємодія, згода та взаєморозуміння. Наслідки спілкування, як правило, негативні. Саме тому постає проблема запобігання комунікативних невдач, що неможливо без встановлення причин, що їх породжують. Зарубіжний лінгвіст M. F. Мс Tear розглядає комунікативну невдачу як збій у спілкуванні та відсутність узгодження між ініціаціями і репліками, як конфлікт між ситуацією спілкування та відповідними їй комунікативними очікуваннями Отже, існує різне розуміння терміну «комунікативна невдача». Однак його основу становить, насамперед, розуміння комунікативної невдачі як стану речей, коли комуніканти не можуть реалізувати свої комунікативні очікування. Відтак потрібно враховувати причини комунікативних невдач: не лише мовні норми, а й комунікативну ситуацію, а також особисті якості та соціальні й етичні характеристики. На думку О.В. Вечкіної у повсякденному спілкуванні комунікативна невдача може виникати як за рахунок неправильного вибору лексики, так і різних соціальних характеристик співрозмовників, порушень етичних норм спілкування, неправильного розуміння намірів співрозмовника.
За дослідженням С. І. Виноградова, причинами комунікативних невдач можуть бути різноманітні комунікативні перешкоди. Дослідник пропонує декілька типів комунікативних перешкод: соціальні, ментальні, ситуаційні, текстові та перешкоди обумовлені специфічною поведінкою.
⠀ Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики : підруч. / Ф.С. Бацевич. – Київ : Академія, 2004. – 342 с.
⠀ Дубцова О.В. Комунікативна невдача як об’єкт лінгвістичного дослідження. [Електронний ресурс]// – Режим доступу: http://dspace.univer.kharkov.ua /bitstream/ 123456789/6515/2/11dovold.pdf