Генеративна лінгвістика
Генеративна лінгвістика (трансформаційно-генеративна граматика, хомскіанська лінгвістика) вважається напрямком структурної лінгвістики, який було започатковано у 1950-х рр. американським лінгвістом, філософом та політичним активістом Ноамом Хомським. Зародження генеративної лінгвістики зумовлене повоєнним прагненням до моделювання, комп’ютерною революцією, побудовою моделі генетичного коду, розвитком машинного перекладу й математичної лінгвістики тощо. Вагомість внеску генеративної лінгвістики у загальну мовознавчу теорію важко переоцінити, адже саме ця галузь мовознавства описує процес породження мовлення. Прихильники традиційного мовознавства вважають, що зі звуків складаються частини слів, які надалі утворюють слова, словосполучення та речення. З точки зору генеративних лінгвістів, породження мовлення проходить шлях від синтаксису до фонології, тобто починаючи з найбільш абстрактних синтаксичних структур.
Генеративну лінгвістикиу протиставляють структуралізму, біхевіоризму та правомірно називають «хомськіанською революцією» у мовознавстві. Генеративна лінгвістика займається описом мови у вигляді формальних моделей відповідного типу, своєрідних похідних моделей трансформаційно-генеративної граматики [Демьянков]. Генеративна лінгвістика вивчає генеративну модель мови, базовий набір правил, здатних визначити, або породити, усі правильні, і лише правильні, речення у мові [Пассмор]. Таким чином, генеративна лінгвістика не описує мову, а моделює її.
Генеративна лінгвістика оперує ключовими поняттями - мовна компетенція (володіння мовою) та мовне вживання (використання мови у мовленнєвій діяльності). Мовна компетенція розуміється як знання мови у противагу мовному використанню [Хомский, с. 21]. Мовна компетенція є підґрунтям граматики. Відповідно Н. Хомський вважає мовну компетенцію вродженим знанням основних лінгвістичних категорій й здатності мовця конструювати для себе граматику для здійснення соціалізації.
⠀ Демьянков, В.З. (1986). Новые тенденции в американской лингвистике 1970-1980-х гг. Изв. АН СССР, сер. ЛиЯ. Т. 45. № 3.
⠀ Пассмор, Дж. (2002). От синтаксиса к семантике. Современные философы. М.: Идея-Пресс. Режим доступу: https://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/pass_sovr/03.php