Жанр аналітичний
Побутує думка, що будь-який медіатекст повинен включати три стрижневі складові [Кройчик, с. 131]: повідомлення про новину, фрагментарне або повне осмислення ситуації та методи емоційного впливу на читацьку аудиторію (на логіко-поняттєвому або поняттєво-образному рівні). У журналістиці сформувалися три жанрові єдності – інформаційна, аналітична та публіцистична, а жанри журналістики класифікуються за такими принципами: превалювання повідомлення – в інформаційному жанрі, домінування аналітичного начала – в публіцистиці (аналітична група), поєднання аналізу й образно-художнього осягнення дійсності – у художньо-публіцистичних текстах [Здоровега, с. 147]. Ця класифікація є найвідомішою і найбільш уживаною з усіх запропонованих практиками.
В аналітичних жанрах журналістики досліджується важлива тема, проблема та надається детальний аналіз ситуації [Бобков, с. 7]. У цьому жанрі факти є основою, фундаментом майбутнього матеріалу газетної публіцистики. Аналітичну групу становлять звіт, кореспонденція, публікація, коментар, рецензія, журналістське розслідування і лист. В аналітичних жанрах опрацьовується матеріал більшого масштабу, з’являється можливість постановки проблеми, висунення істотних рекомендацій на основі детального аналізу, а також теоретичної та фактичної доказовості.
⠀ Бобков, А. К. (2005). Газетные жанры: учеб. пособие. Иркутск: Иркут. ун-т. 64 с.
⠀ Здоровега, В.Й. (2004). Теорія і методика журналістської творчості: підручник. Львів: ПАІС. С. 144-147.
⠀ Кройчик, Л.Е. (2000). Система журналистских жанров. Основы творческой деятельности журналиста: учебник. СПб.: Знание. С. 125-168.