Медіаграмотність

Під медіаграмотністю розуміється комплекс знань, навичок і вмінь, що сприяють розумінню, аналізу та критичній оцінці медіа та їхніх сюжетів та статей [Медіаграмотність]. Це здатність правильно взаємодіяти з потоками медіаінформації, а саме здійснювати пошук, аналізувати, критично оцінювати і створювати медіатексти, за допомогою різних засобів масової інформації та комунікації, у всій різноманітних їх формах [Ковтанюк]. Медіаграмотність включає декілька рівнів [Медіаграмотність], серед них:
 розуміння специфіки роботи медіа, як вони впливають на суспільство, формуючи думку та світобачення пересічних громадян;
 технічні навички використання медіа для втілення громадських . особистих цілей та задумів;
 взаємодія зі світом через медіа, уміння та навички створити та розмістити медіаконтент;
 ефективне користування медіа для досягнення власних цілей, а також розуміння впливу медіа на власну особистість.
Для розуміння сутності медіаграмотності важливо знати її принципи [Іванов, с. 245–247]:
 медіапродукт є конструйованою реальністю, що відображає не реальність, а суб’єктивні, ретельно відібрані уявлення про неї. Відтак медіаграмотність піддає конструктивній критиці тексти та намагається зрозуміти принципи їх створення;
 медіа конструюють реальність, а саме формують ставлення суспільства до об’єктів реального світу, а отже, медіа формують відчуття реальності;
 аудиторія сприяє та інтерпретую медіаповідомлення, ґрунтуючись на власному досвіді та індивідуальних характеристиках (очікування, національні та гендерні уявлення, соціальний та культурний досвід тощо);
 створення медіапродукту – це бізнес, який має бути прибутковим;
 медіа транслюють ідеологію, формують відповідні цінності. Відповідно медійний продукт є рекламою способу життя та певних цінностей, а отже, формують споживацькі смаки та інтереси, створюють уявлення про загальну ідеологічну позицію;
 медіа виконують соціальні та політичні функції;
 зміст медіаповідомлення залежить від типу медіа. Різні медіа передають повідомлення про одну подію, наголошуючи на різних аспектах. Таким чином, аудиторія має можливість дослідити питання та сформувати точку зору та визначитися з власною позицією;
 медіаресурси мають притаманну естетичну форму.
Основне завдання медіаграмотності постає у перетворенні медіаспоживання в ініціативний та критичний процес, що сприяє кращому усвідомленню потенційної маніпуляції та розумінню ролі мас-медіа і ЗМІ у формуванні суспільної думки [Федоров]. Відповідно медіакомпетентна особистість: - сприймає та розуміє зміст медіатексту і здатна фільтрувати «шум»; - усвідомлює інтенсивності впливу медіатекстів; - розрізняє емоційну й обґрунтовану реакцію на інформацію та діє адекватно; - критично сприймає медіатекст, незалежно від джерела; - розуміє специфіку мови різних медіа і їх впливу [Федоров, c. 24]. Медіаграмотність має на меті розвинути в особистості розуміння соціального та політичного контексту існування медіа, а також їхніх кодових і репрезентаційних систем [Уварова, c. 24]. Таким чином, пересічна особистість повинна вміти розрізняти правдиву і фейкову інформацію, відслідковувати маніпулятивні прийоми, які активно впроваджують та пропонують ЗМІ, а також розуміти їхню політичну приналежність.

Джерела:

⠀ Іванов, В.Ф., Волошенюк, О.В. (2012). Медіаосвіта та медіа грамотність: підручник. Київ: Центр вільної преси. 352 с.

⠀ Ковтанюк, М.С. Медіаграмотність як необхідна складова професійної компетентності сучасного педагога. Режим доступу: https://informatika.udpu.edu.ua/?page_id=5249

⠀ Уварова, Т.І., Степанова, Г.І. Медіаграмотність як пріоритетна компетенція в сучасній освіті. Режим доступу: http://www.sci-notes.mgu.od.ua/archive/v32/65.pdf

⠀ Федоров, А. В. (2007). Развитие медиакомпетентности и критического мышления студентов педагогического вуза. Медианавигатор. Москва: МОО ВПП ЮНЕСКО “Информация для всех”. Режим доступу: https://www.researchgate.net/publication/278516436_Razvitie_mediakompe