Електронний багатомовний

термінологічний словник

Electronic Multilingual Terminological Dictionary


Лінгвістика

Медіатекст

Феномен медіатексту виникає в суспільних умовах нового комунікативного етапу, переносячи семантичні особливості текстових структур у площину медіапростору. При цьому значення комунікативного тла значно зростає у відповідності до розширення системи параметрів тексту, оскільки у медіапросторі текст має інший спосіб продукування, канали поширення, принципи побудови, мовні складові, творчі прийоми та кількість реципієнтів [Шубенко, с. 498]. Отже, під поняттям медіатексту розуміють повідомлення у будь-якому жанрі медіа (газетній публікації, телепередачі, радіоповідомленні відеокліпі, фільмі тощо) [Федоров, с. 27], що одночасно постає універсальною семантичною єдністю, знаковою структурою, що соціально функціонує, об’єктом масової комунікації, зафіксованим сегментом об’єктивної реальності та результатом творчої діяльності адресанта [Добросклонская 2005, с. 4].
Медіатекст трактується як твір масово-інформаційної діяльності та масової комунікації, суть якого полягає у впливі на громадську думку та здійсненні переконання [Яцимірська, с. 268]. Медіатекст репрезентує МО автора, його світосприйняття і світобачення, інтелектуальний рівень та когнітивну здатність, а також психологічні характеристики особистості. При цьому відображення подій у медіатексті передбачає наявність у ньому затексту, своєрідного фрагменту подій, що описуються. Комунікативне завдання медіатексту полягає у тому, щоб описати затекст з поправкою на авторське бачення.
Найважливішими диференційними характеристиками сучасного медіатексту є його багатовимірність, під якою слід розуміти поєднання різнорідних вербальних, візуальних, аудитивних, аудіовізуальних або інших компонентів в єдиному смисловому просторі тексту [Шилина, с. 26]. Медіатекст за рахунок поєднання вербальної частини тексту з медійними якостями певного засобу масової інформації набуває рис об’ємності та багатошаровості, утворюючи певну цілісність та нерозривну єдність, що і становить сутність поняття “медіатексту” [Добросклонская 2008, с. 38–39].

Джерела:

⠀ Шилина, А.Г. (2008). Слово редактора как жанр женского журнала. Вопросы духовной культуры. Филологические науки. С. 122-24. Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/24383/32-Shilina.pdf?sequence=1.

⠀ Шубенко, Н.О. (2012). Аудіовізуальний медіатекст: специфіка, структура, властивості. Культура і сучасність: альманах. Київ: Міленіум. № 1. С. 145–149. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Kis/2012_1/30.pdf.

⠀ Яцимірська, М.Г. (2007). Медіатекст як продукт журналістської творчості (психолінгвістичний аналіз логічного сприйняття та емоцій). Вісник Львів. ун-ту. Серія: Журналістика. Вип. № 30. Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/faculty/jur/publications/visnyk30

Частина мови Іменник
Рід чоловічий рід
Істота/неістота неістота
Називний Медіатекст
Родовий Медіатексту
Давальний Медіатексту
Знахідний Медіатекст
Орудний Медіатекстом
Місцевий (у) Медіатексті