Головнокомандувач - особа, що очолює збройні сили держави, окремі види або частину збройних сил на певному напрямі воєнних дій.
Джерела:Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.
| Частина мови | Іменник |
|---|---|
| Рід | чоловічий рід |
| Істота/неістота | Неістота |
| Називний | Головнокомандувач |
| Родовий | Головнокомандувача |
| Давальний | Головнокомандувачеві, Головнокомандувачу |
| Знахідний | Головнокомандувача |
| Орудний | Головнокомандувачем |
| Місцевий | (у/на) Головнокомандувачі, Головнокомандувачу, Головнокомандувачеві |