Бойова машина піхоти (БМП)

Бойова машина піхоти (БМП) – броньована гусенична або колісна, як правило, плаваюча, бойова машина, призначена для транспортування і безпосередньої вогневої підтримки мотострілецьких підрозділів; один із класів бойових машин бронетанкової техніки. БМП з'явилася у 1960-х рр. як вдосконалений варіант бронетранспортера. Крім екіпажу (2–3 особи), вміщує 6–9 десантників, які при необхідності можуть вести вогонь не виходячи з машини. Озброєння – 20–30 мм автомат. гармата (інколи більшого калібру), 2–3 кулемети, протитанк. керовані ракети. Швидкість – 65–100 км/год. Броня – протикульова та протиосколкова. БМП перебувають на озброєнні ЗС України (БМП-1, БМП-2, БМП-3) та армій ін. країн світу (зокрема США – М-2 «Бредлі», Німеччини – «Мардер А-1»). Завдяки своїм універс. бойовим якостям широко застосовуються у війнах та локал. воєн. Конфліктах.

Джерела:

Р. В. Пилипчук . Бойова машина піхоти (БМП) // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. U