Шум

1. Шум – безладні коливання різної фізичної природи, що відрізняються складністю тимчасової та спектральної структури.
2. Шум – це нестійкі або випадкові акустичні коливання, що характеризуються випадковою зміною амплітуди і частоти.

За походженням шуми бувають:
• аеродинамічного походження – шум, що виникає у газах;
• гідродинамічного походження – шум, що виникає у рідинах;
• електромагнітного походження – шум, що виникає внаслідок коливань елементів електромеханічних пристроїв під впливом магнітних змінних сил;
• механічного походження – шум, що виникає внаслідок вібрацій поверхонь машин та обладнання, а також ударів у з'єднаннях деталей, збірних одиниць або конструкцій у цілому.
За частотною характеристикою шуми звукового діапазону частот поділяються на:
• низькочастотний (<400 Гц);
• средньочастотний (400-1000 Гц);
• високочастотний (>1000 Гц).
В деяких галузях техніки, зокрема в електроніці та акустиці існує абстрактне поняття кольору шуму, що приписує шумовому сигналу певний колір виходячи з його статистичних властивостей. Однією з таких властивостей, за допомогою якої можна розрізняти види шуму, може бути спектральна густина (розподіл потужності за частотами). Прийнято розрізняти такі різновиди шумів за кольорами: білий шум, рожевий шум, червоний (коричневий) шум та сірий шум.

Джерела:

Прикладна фізика. Українсько-російсько-англійський тлумачний словник: У 4 т., Т. 4: С — Я / уклад.: О. Т. Богорош, С. О. Воронов, О. Г. Шайко-Шайковський, В. З. Маїк, М. Ф. Ясінський. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2015. 971c.

Словник української мови online. Томи 1-12 https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=1&page=0

ДСТУ 2325-93 Шум. Терміни та визначення.