Хвиля

1. Хвиля – зміна деякої сукупності фізичних величин (характеристик деякого фізичного поля або матеріального середовища), яке здатне переміщатися, віддаляючись від місця їх виникнення, або коливатися всередині обмежених областей простору.
2. Хвиля – це зміна деякої сукупності фізичних величин (полів), здатна переміщуватися (поширюватися), віддаляючись від місця її виникнення, чи коливатися всередині обмежених областей простору.

У сучасному розумінні поняття хвилі настільки широке та багатозначне, що фактично неможливо вказати жодної ознаки, загальної для усіх видів рухів і процесів, які належать до хвильових. У реальній речовині поширення хвиль супроводжується втратами (дисипацією) енергії за рахунок її переходу в тепло. У загальному випадку хвилі не обов'язково пов'язані з наявністю речовини. Електромагнітні хвилі у вакуумі є взаємозалежними змінами електричних і магнітних полів, а гравітаційні хвилі є змінами геометрії простору-часу. Можливі усамітнені хвилі у вигляді локалізованих у просторі імпульсних збурень (вибухові хвилі, нервовий імпульс і т. п.).

Джерела:

Фаворський В.В. Словник фізичної термінології. – К., 2009. 223c.

Словник. ЮА https://slovnyk.ua/

Прикладна фізика. Українсько-російсько-англійський тлумачний словник: У 4 т., Т. 4: С — Я / уклад.: О. Т. Богорош, С. О. Воронов, О. Г. Шайко-Шайковський, В. З. Маїк, М. Ф. Ясінський. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2015. 810c.