Ультразвук

1. Ультразвук – це коливання пружного середовища з частотою понад 20 000 Гц.
2. Ультразвук – це досить широка область механічних коливань, що лежать за межею порогу чутливості людського вуха (вище 20 кГц).

Ультразвук отримують за допомогою зворотного п'єзоелектричного ефекту ПЕЕ (PE), фізична суть якого полягає у тому, що при прикладенні до торцевої поверхні пластини з кварцу чи титанату барію (тибару) змінної електричної напруги пластина буде періодично змінювати свою товщину (стиск – розтяг). В свою чергу це призведе до того, що в прилягаючих до пластини шарах зовнішнього середовища виникає то розрідження, то згущення частинок середовища, тобто виникають механічні коливання ультразвукової частоти. Ультразвукові хвилі здатні відбиватися від границь різнорідних середовищ, мають властивості фокусування, дифракції і інтерференції. Якщо акустичний опір середовищ відрізняється різко, то відбивання ультразвуку сильно зростає. Так відбувається на границі біологічних тканин з повітрям.

Джерела:

Сучасний тлумачний словник української мови: 100000 слів/ за ред. В.В. Дубічинського. – Х.:ВД «ШКОЛА», 2009. 878c.

Універсальний словник-енциклопедія http://slovopedia.org.ua/

Словник. ЮА https://slovnyk.ua/