Тяжіння
1. Тяжіння – властивість тіла притягатися одне до одного.
2. Сила тяжіння – це сила, що діє на будь-яке фізичне тіло, що знаходиться поблизу поверхні Землі або іншого астрономічного тіла.
Тяжіння у нерелятивістській класичній фізиці – явище притягання двох тіл, що описується законом тяжіння Ньютона, згідно з яким сила тяжіння, що діє з боку точкового тіла b на точкове тіло а, дорівнює Fa -k m a m b r / r3 , де r – радіус-вектор із точки b в точку а, ma і mb – маси тіл, k – універсальна гравітаційна стала: k = 6,67⋅10–8 см3 г –1сек–2. Загальна теорія відносності Ейнштейна встановлює еквівалентність поля тяжіння неінерційності системи відліку, в зв'язку з чим існує аналогія між рухом тіл у полі тяжіння і вільним рухом тіл, який спостерігається у неінерційній системі відліку. Квантова теорія поля розглядає тяжіння як релятивістську теорію тензорного поля.
Джерела:Словник української мови online. Томи 1-12 https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=1&page=0
Encyclopedia Titanica https://uk.encyclopedia-titanica.com/
Наука та технологія https://sites.google.com/site/naukatatehnologia/