Теорема

1. Теорема – це положення, істинність якого встановлюють за допомогою спеціальних міркувань (доведень).
2. Теорема – твердження, для якого в теорії, що розглядається, існує доказ (доведення).

Вихідним пунктом для теорем є аксіоми, які приймаються істинними без всяких доказів або обґрунтувань.
У математичних текстах теоремами зазвичай називають тільки досить важливі твердження. При цьому необхідні докази зазвичай ким-небудь знайдені (виняток становлять в основному роботи з логіки, в яких вивчається саме поняття доказу, а тому в деяких випадках теоремами називають навіть невизначені твердження). Менш важливі твердження-теореми зазвичай називають лемами, твердженнями, наслідками, та іншими подібними термінами. Твердження, про які невідомо, чи є вони теоремами, зазвичай називають гіпотезами.
У деяких випадках близькі до теорем за значимістю твердження залежно від їхнього вмісту можуть також називатися критеріями, умовами, формулами тощо.

Джерела:

Універсальний словник-енциклопедія. https://slovnyk.me/

Прикладна фізика. Українсько-російсько-англійський тлумачний словник: У 4 т., Т. 4: С — Я / уклад.: О. Т. Богорош, С. О. Воронов, О. Г. Шайко-Шайковський, В. З. Маїк, М. Ф. Ясінський. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2015. 656с.

Теорема // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. 632c.