Супутник

1. Супутник – це небесне тіло, що рухається навколо планети чи зірки.
2. Супутники Землі штучні – космічні пристрої, запущені на навколоземні орбіти з різноманітними науковими та прикладними цілями.

Запущені людиною у космос із дослідницькою метою пристрої, апарати або снаряди, які рухаються за інерцією навколо небесного тіла, називають штучними супутниками. З плином часу під дією гравітації Землі вони втрачають свою швидкість та входять у атмосферу. Прикладом природного супутника є Місяць, який обертається навколо планети Земля. Супутники мають усі планети Сонячної системи. Рух супутників здійснюється під дією притягання відповідної планети і в першому наближенні підлягає законам Кеплера. У більшості випадків орбіти супутники мають невеликий нахил відносно екватора відповідної планети. Внаслідок малої маси більшість супутник не має атмосфери.

Джерела:

Сучасний тлумачний словник української мови: 100000 слів/ за ред. В.В. Дубічинського. – Х.:ВД «ШКОЛА», 2009. 841с.

Словник української мови online. Томи 1-12 https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=1&page=0

Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління http://wiki.kubg.edu.ua/