Електронний багатомовний

термінологічний словник

Electronic Multilingual Terminological Dictionary


Інженерія

Струмінь

1. Струмінь – це вид потоку рідини або газу, при якому рідина (газ) тече у просторі, заповненому рідиною (газом) з відмінними від струменя параметрами (швидкістю, температурою, густиною, складом і т. ін.).
2. Струмінь – потік чогось в одному напрямку, що має чітку межу.

У наближеній моделі течії ідеальної рідини границя струменя є поверхнею тангенціального розриву і речовина струменя не змішується з речовиною простору, що його оточує. У реальних течіях спостерігається шар в'язкого перемішування, в якому всі згадані параметри течії змінюються без розривів від параметрів струменя до параметрів, що відповідають зовнішньому простору. Струменеві течії досить поширені і надзвичайно різноманітні (це і струмінь що виходить із сопла ракетного двигуна, ежектора чи форсунки, і струмінь що утворюється в обладнанні піскоструминної обробки чи нанесення лакофарбових покриттів, і струминні течії в атмосфері та ін.).

Джерела:

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. 791с.

Twi-global https://www.twi-global.com/technical-knowledge/

Велика українська енциклопедія https://vue.gov.ua

Частина мови Іменник
Рід чоловічий рід
Істота/неістота Неістота
Називний стру́мінь
Родовий стру́меня
Давальний стру́меневі
Знахідний стру́мінь
Орудний стру́менем
Місцевий на/у стру́мені
Кличний стру́меню