Синтез

1. Синтез – це практична або теоретична дія, яка полягає в об'єднанні окремих елементів в одне ціле.
2. Синтез – це сполучення розрізнених знань про об’єкт, його частини і властивості, та відображення його як певної цілості, взаємопов’язаної системи, процес утворення (складання, побудови) цілісного об’єкта.

У процесі наукових досліджень синтез пов'язаний з аналізом, оскільки дає змогу поєднати частини предмета, розчленованого у процесі аналізу, встановити їх зв'язок і пізнати предмет як єдине ціле. Це спосіб зібрати ціле з функціональних частин як антипод аналізу – способу розібрати ціле на функціональні частини. Можливий синтез рішень. У кібернетиці процес синтезу тісно пов’язаний з процесом попереднього аналізу. Синтез – інжинірингова побудова складних систем із попередньо підготовлених блоків або модулів різних типів.

Джерела:

Семотюк О.П. Сучасний словник іншомовних слів. – Х.: Веста, 2008. 531c.

Велика українська енциклопедія https://vue.gov.ua

Енциклопедія сучасної України https://esu.com.ua/