Електронний багатомовний

термінологічний словник

Electronic Multilingual Terminological Dictionary


Інженерія

Розмагнічення

1. Розмагнічення – це процес зменшення або усунення залишкового магнітного поля.
2. Розмагнічення – процес, у результаті якого зменшується намагніченість магнітного матеріалу (зразка).

Термін «розмагнічення» названий на честь гауса, одиниці магнетизму, яка, своєю чергою, названа на честь Карла Фрідріха Гауса. Через магнітний гістерезис, як правило, неможливо повністю звести магнітне поле до нуля, тому розмагнічення зазвичай викликає дуже невелике "відоме" поле, яке називається зміщенням. Розмагнічення застосовувалось для зменшення магнітних сигнатур кораблів під час Другої світової війни. Розмагнічення також використовується для зменшення магнітних полів в електронно-променевих моніторах і для знищення даних, що зберігаються на магнітному накопичувачі.

Джерела:

Наука та технологія https://sites.google.com/site/naukatatehnologia/

Фаворський В.В. Словник фізичної термінології. – К., 2009. 167с.

Універсальний словник-енциклопедія. https://slovnyk.me/

Частина мови Іменник
Рід середній рід
Істота/неістота Неістота
Називний розмагні́чення
Родовий розмагні́чення
Давальний розмагні́ченню
Знахідний розмагні́чення
Орудний розмагні́ченням
Місцевий на/ у розмагні́ченні
Кличний розмагні́чення