Електронний багатомовний

термінологічний словник

Electronic Multilingual Terminological Dictionary


Інженерія

Радіокомпонент

Радіокомпонент – електронний елемент, який використовуються в схемах, наприклад, батарея або транзистор.

Радіокомпоненти поділяють на
• пасивні: резистори, конденсатори, соленоїди, мемристори;
• активні: діоди, транзистори, мікросхеми;
• електромеханічні: електричні з'єднувачі; перемикачі, реле і соленоїди;
• оптоелектронні: світлодіоди, фотосенсори, дисплеї, лазери.
Крім того, використовуються запобіжники для захисту від перенапруги і короткого замикання; для подачі сигналу – лампочки і динаміки (гучномовці), для формування сигналу – мікрофон, відеокамера, датчики; для прийняття радіосигналу приймачу потрібна антена, а для роботи поза електричної мережі – електричний акумулятори та інші джерела живлення. Найбільш поширеним на сьогодні методом конструювання і монтажу електронних компонентів на друкованих платах є технологія монтажу на поверхню –SMT (англ. surface mount technology). Компоненти для монтажу на поверхню називають чип-компонентами або SMD.

Джерела:

Гончаренко Б.М Електроніка та мікросхемотехніка, тлумачний словник – глосарій [Електронний ресурс]: для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» спец. 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» освітньо-професійної програми «Автоматизація т 13c.

Теоретичні основи комп'ютерних напівпровідникових електронних компонентів: навчальний посібник / [Азаров О. Д., Гарнага В. А., Сапсай Т. Г., Тарасенко В. П.] — Вінниця : ВНТУ, 2015. 56c.

Частина мови Іменник
Рід чоловічий рід
Істота/неістота Неістота
Називний радіокомпоне́нт
Родовий радіокомпоне́нта
Давальний радіокомпоне́нтові
Знахідний радіокомпоне́нт
Орудний радіокомпоне́нтом
Місцевий на/в радіокомпоне́нті
Кличний радіокомпоне́нте