Провід
1. Провід – тонкий металевий провідник, зазвичай круглого перетину. Використовується для з'єднання між собою електричних елементів, схем, приладів і пристроїв.
2. Провід – металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму.
Бувають проводи неізольовані та ізольовані. Неізольовані проводи призначені головним чином для повітряних ліній електропередачі, контактних мереж електротранспорту, для антенних пристроїв. Підвішують їх на опорах або сталевих тросах за допомогою електричних ізоляторів і спеціальної кріпильної арматури.
Проводи повітряних ліній електропередачі – переважно сталеалюмінієві, з високою механічною міцністю і корозійною стійкістю. Переріз таких проводів – до 800 мм². У високовольтних лініях електропередачі застосовують багатодротові проводи з перерізом 0,6-1 см², для особливих умов експлуатації ліній – проводи спеціальних конструкції (порожнисті, з антикорозійними заповнювачами тощо). В контактній мережі використовують мідні (сталемідні) або сталеві проводи, коли треба передавати невелику потужність, і бронзові (сталебронзові), якщо провідники мають відзначатися високою механічною міцністю й електропровідністю.
Ізольовані проводи поділяють на обмоткові, установочні й монтажні.
Обмоткові проводи призначені для обмоток електромашин і апаратів, трансформаторів тощо. Виготовляють їх з міді або алюмінію, їхній переріз – круглий або прямокутний, ізоляція – емалева, скловолокниста, паперова, бавовняна тощо. Є проводи обмоткові високовольтні (напруга понад 1000 В) з нагрівостійкою ізоляцією (лавсановою плівкою) і високочастотні (частота від десятків кілогерц до сотень мегагерц).
Установочні проводи використовують головним чином для прокладання нерухомих відкритих і прихованих електропроводок, монтажу силових і освітлювальних електромереж. Вони бувають мідні й алюмінієві, переважно круглого перерізу з гумовою або полівінілхлоридною ізоляцією. Розраховують їх на напругу звичайно 220—660 В, рідше – до 3000 В. Іноді такі проводи вміщують у тонку металеву захисну трубку.
Монтажні проводи застосовують для електричного з'єднання елементів в електро- і радіотехнічних пристроях, з'єднання приладів і апаратів на пультах і щитах керування тощо. Проводи такого типу – здебільшого мідні, круглого перерізу, з поліетиленовою або полівінілхлоридною ізоляцією, їх розраховують на напругу переважно 24-500 В, деякі – до 1000 В. Для підключення побутових приладів і апаратури до електромережі призначені проводи (шнури) на напругу до 250 В, їхня ізоляція – гумова або полівінілхлорид на.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. 132c.
Словопедія. Словник іншомовних слів http://slovopedia.org.ua/
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. 10c.