Плазма

1. Плазма – квазинейтральний газ заряджених і нейтральних частинок, основні властивості якого визначаються колективною взаємодією заряджених частинок.
2. Пла́зма – це іонізований, електрично-квазінейтральний стан речовини.

Плазма вважається четвертим (після твердого, рідкого й газоподібного) агрегатним станом речовини. Слово «іонізований» означає, що від значної частини атомів або молекул відокремлений принаймні один електрон. Слово «квазінейтральний» означає, що, незважаючи на наявність вільних зарядів (електронів і йонів), сумарний електричний заряд плазми дорівнює нулю. Присутність вільних електричних зарядів робить плазму провідним середовищем, що зумовлює її значно більшу (в порівнянні з іншими агрегатними станами речовини) взаємодію з магнітним і електричним полями. «Четвертий стан речовини» відкрив Вільям Крукс у 1879 р., а назву «плазма» запропонував Ірвінг Ленгмюр у 1928 р..
Як і речовина в будь-якому іншому агрегатному стані, плазма є зовні нейтральною, оскільки є сумішшю позитивних і негативних іонів у такій кількості та концентрації, що їх заряди компенсують один одного. Плазма має властивості схожі як на газоподібний стан речовини (частинки рухаються вільно та відстань між частинками значно більша за розмір частинок), так і на рідкий (велика в'язкість) і твердий (електрони рухаються вільно від ядер атомів).

Джерела:

Фізика плазми // Відділ космічної плазми http://plasma.ikd.kiev.ua/uk/

Фізика для школи https://sites.google.com/site/fizikadlaskoli/

Ситенко О. Г., Мальнєв В. М. Основи теорії плазми. — К. : Наукова думка, 1994. 12c.