Пірометр

1. Піро́метр – це прилад для безконтактного вимірювання температури непрозорих тіл за їхнім випроміненням в оптичному діапазоні спектра. Принцип дії полягає у вимірюванні значення амплітуди електромагнітного випромінювання тіла.
2. Піро́метр – це прилад для вимірювання високих температур (вищих за 600 °C).

Принцип дії полягає у вимірюванні значення амплітуди електромагнітного випромінювання тіла. Тепловий промінь потрапляє на поверхню, відбивається та потрапляє на первинний перетворювач, на виході якого формується пропорційний температурі електричний сигнал.
Оптична роздільність, або показник візування – це співвідношення діаметра світлової плями та відстані до вимірюваного об'єкта.
Діапазон вимірювання температури залежить від довжини хвилі. Пірометри, які вимірюють високі температури, працюють на коротких хвилях. Це пояснюється тим, що зі зростанням температури спектр випромінювання зміщується в бік коротких частот.
Прості моделі пірометрів мають фіксований коефіцієнт випромінювання 0,95, оскільки найчастіше вимагається вимірювання температури об'єктів з таким коефіцієнтом. Але в разі вимірюванні температури блискучих та світлих об'єктів коефіцієнт випромінювання може бути змінено для зменшення похибки вимірювання.
Найпоширенішими є оптичні пірометри, де інтенсивність випромінення розжареного тіла зіставляється спостерігачем з яскравістю нитки пірометричної лампи-еталона. Застосовують у металургії, хімії тощо.

Джерела:

Мала гірнича енциклопедія, т. 2 / За редакцією В.С.Білецького. – Донецьк: Донбас, 2007. 336c.

Семотюк О.П. Сучасний словник іншомовних слів. – Х.: Веста, 2008. 447c.

Енциклопедія сучасної України https://esu.com.ua/