Підшипник

1. Підшипник – це опорна деталь для обертових або хитних частин механізму.
2. Підшипник – це технічний пристрій, призначений для підтримування вала, закріплення на осі чи іншої конструкції у зафіксованому розташунку, що забезпечує обертання, хитання чи гойдання або лінійне переміщення з найменшим опором, а також для сприйняття й передавання навантаження на інші частини конструкції.

Підшипники можна розділити на дві загальні групи, а саме на підшипники кочення і ковзання. Принципові відмінності в них в тому, що в пристроях кочення є тіла опору, які будуть допомагати передавати енергію, в моделі ковзання все буде передаватися безпосередньо. Перший, зазвичай складається з двох кілець і сепаратора і є самим поширеним на ринку.
Найголовнішими представниками цього виду є кулькові і роликові товари. Моделі ковзання являють собою простий пристрій циліндричної форми, яке вдягається на змащену втулку або вісь. Вони можуть використовувати різне мастило, наприклад, рідку з використанням олії, тверду з графіту і газоподібну з азотом. Підшипник ковзання зроблений за одним принципом і може відрізнятися подподшіпніковимі отворами й наявністю регулювання.
Кожен вид може використовуватися в електромеханічних установках, автомобілях, різних верстатах і побутової техніки. Як більш зносостійкого і простого у використанні виступають підшипники кочення, тому вони так поширені і встановлені на більшість приладів. Вони відмінно справляються з високошвидкісним навантаженням і не вимагають обслуговування.

Джерела:

Сучасний тлумачний словник української мови: 100000 слів/ за ред. В.В. Дубічинського. – Х.:ВД «ШКОЛА», 2009. 668c.

Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. 150c.

Google Arts and culture https://artsandculture.google.com/entity/m0bdnb?hl=uk