Маятник
1. Маятник – це стрижень, який верхнім кінцем прикріплений до нерухомої точки й рівномірно коливається.
2. Ма́ятник – це тіло, свобода руху якого в полі тяжіння обмежена підвісом в одній точці. Маятник може здійснювати коливальні й обертальні рухи.
У фізиці розглядаються спрощені моделі реального маятника: математичний і фізичний маятники.
Математичний маятник – важка матеріальна точка (практично тіло малих розмірів), підвішена на невагомому нерозтяжному стрижні до нерухомої точки, яка здійснює під впливом сили тяжіння коливання по дузі кола. У моделі математичного маятника коливання здійснюються в площині.
Фізичний маятник – абсолютно тверде тіло, закріплене в одній точці, яка не є його центром інерції, на нерухомій горизонтальній осі, навколо якої воно може під дією сили тяжіння здійснювати коливальні рухи.
На відміну від простих моделей рух реального маятника складний. Крім коливань в одній площині, підвішене на нитці тіло може здійснювати також колові рухи. Крім того воно може крутитися навколо власної осі (крутильний маятник).
Сучасний тлумачний словник української мови: 100000 слів/ за ред. В.В. Дубічинського. – Х.:ВД «ШКОЛА», 2009. 468с.
Великий тлумачний словник української мови https://slovnyk.ua/
Фаворський В.В. Словник фізичної термінології. – К., 2009. 98с.