Комутатор

1. Комутатор – послідовний перемикач або пристрій, що використовується для зміни напрямку електричного струму в двигуні або генераторі.
2. Комутатор – це пристрій для переключення електричних кіл (сигналів), яка може бути електронним, електронно-променевим або електромеханічним.

Електротехнічний комутатор – комплект ізольованих одна від одної струмопровідних пластин, які разом з розташованими на них щітками забезпечують проходження струму в обертовій електричній машині з однієї частини кола в іншу за допомогою ковзного контакту.
Типовий комутатор складається з мідних сегментів, закріплених на обертовій частині електричної машини, до яких пружинами притиснуті електричні щітки, що разом утворюють щітково-колекторний вузол.
В електричних двигунах комутатор забезпечує живлення ротора струмом необхідного напряму, в генераторах – відбір електричної енергії необхідної полярності.
При обертанні вузла комутатора щітки почергово контактують з кожним з сегментів колектора. Таким чином при джерелі постійного стуму, під'єднаному до щіток (як показано на рисунку ліворуч) сегменти почергово з'єднуються то з додатним, то з від'ємним полюсом джерела. Комутатор є одним з найменш надійних вузлів електричних машин.

Джерела:

Словник української мови online. Томи 1-12 https://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=1&page=0

Словник іншомовних слів https://www.jnsm.com.ua/sis/

ДСТУ 2286-93 Машини електричні обертові. Термiни та визначення.