Керування
1. Керування – це будь-яка дія, яка вносить бажані зміни у процес і ґрунтується на використанні початкової і робочої інформації.
2. Керування – це сукупність, система приладів, за допомогою яких керують механізмами.
Методи керування технічними системами та іншими об'єктами, що розглядаються теорією, можуть ґрунтуватися на одному з трьох основоположних принципів:
• принцип розімкненого керування;
• принцип компенсації;
• принцип зворотного зв'язку.
Керування можна розділити на два види:
• стихійне: дія відбувається як підсумок взаємодії суб'єктів (синергетичне керування);
• свідоме: планомірна дія об'єкта (ієрархічне керування).
При ієрархічному керуванні мета роботи системи, задається її надсистемою.
Приклади сучасних методів керування:
• нелінійне керування;
• теорія катастроф;
• адаптивне керування;
• побудова оптимальних робастних регуляторів;
• ігрові методи в керуванні.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. 143c.
Сучасний тлумачний словник української мови: 100000 слів/ за ред. В.В. Дубічинського. – Х.:ВД «ШКОЛА», 2009. 395c.
Енциклопедія кібернетики : [у 2 т.] Т.1 / редкол.: В. М. Глушков (відп. ред) [та ін.] ; АН Української РСР. - Київ : Голов. ред. Укр, рад. енцикл., 1973. 468c.