Іонізація
1. Іоніза́ція – це утворення електрично заряджених частинок – вільних електронів та іонів з електрично нейтральних частинок середовища.
2. Іонізація – це перетворення електрично нейтральних частинок середовища в електричко заряджені.
Процес переходу електрона (електронiв) вiд однiєї хімічної частинки до iншої з набуттям частинками зарядiв (стосується таких частинок, що утворились при дисоцiацiї нейтральної молекули), при цьому утворюються як вiльнi іони, такi рiзнi типи іонних пар. Може відбуватись пiд дiєю розчинника та в результатi гетеролiтичних реакцiй. Термiн не є синонiмом дисоцiацiї, хоч часто використовується в цьому значеннi.
Ступінь іонізації – відношення числа іонів до числа нейтральних частинок в одиниці об'єму.
Енергія, необхідна для відриву електрона, називається енергією іонізації.
Потенціал іонізації – фізична величина, що визначається відношенням енергії, необхідної для одноразової іонізації атома (молекули), до заряду електрона; характеризує міцність зв'язку електрона.
Іонізація в електролітах відбувається в результаті розчинення при розпаді молекул розчиненої речовини на іони (електролітична дисоціація).
Іонізація в газах – в результаті відриву від атома або молекули одного або декількох електронів під впливом зовнішніх чинників.
Іонізація в твердих тілах – в результаті переходу електронів з валентної зони або з домішкових рівнів в зону провідності. Іонізація викликається дією світла (фотоіонізація), електронним ударом (ударна іонізація), тепловим рухом (термоіонізація), дією електричного поля та ін.
Мультифотонна іонізація – процес, при якому атом чи молекула та співiснуючі з ними іони мають енергетичні стани, що відповідають двом або більше поглинутим фотонам.
Енциклопедія сучасної України https://esu.com.ua/
Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. 301c.
Універсальний словник-енциклопедія. https://slovnyk.me/