Інфразвук

1. Інфразвук – пружні хвилі, аналогічні звуковим, що мають частоту, нижчу від тієї, яку сприймає людське вухо.
2. Інфразвук – це звукові хвилі на певних частотах, які нижче діапазону, що може чути людина. Оскільки зазвичай людське вухо здатне чути звуки в діапазоні частот 16-20’000 Гц, за верхню межу частотного діапазону інфразвуку зазвичай приймають 16 Гц.

Природними джерелами інфразвуку є землетруси, бурі й урагани, цунамі. До основних техногенних джерел інфразвуку належить й потужне обладнання – верстати, котельні, транспорт, підводні й підземні вибухи. Крім того, інфразвук випромінюють вітряні електростанції й у деяких випадках вентиляційні шахти.
Для інфразвуку характерно незначне поглинання в різних середовищах, внаслідок чого інфразвукові хвилі в повітрі, воді й у земній корі можуть поширюватися на дуже значні відстані. Сьогодні інфразвук використовують й у медицині, зокрема для лікування раку (видалення пухлин), у мікрохірургії ока (лікування захворювань роговиці) і в деяких інших галузях.

Джерела:

Словник іншомовних слів https://www.jnsm.com.ua/sis/

Dovidka.biz.ua https://dovidka.biz.ua/

Фізика в старших класах https://sites.google.com/site/qwerty345123567/plan-konspekti-11-klas/kolivanna-i-hvili/urok-31-infrazvuk-i-ultrazvuk