Інвертор

1. Інвертор – логічний елемент з одним входом і одним виходом, який змінює рівень вихідного сигналу на протилежний до вхідного.
2. Інвертор – перетворювач постійного струму на змінний однофазний або багатофазний струм, силовий генератор змінного струму. Зазвичай являє собою генератор періодичної напруги, за формою здебільшого наближеної до синусоїди, або дискретного сигналу.

Інвертори напруги можуть застосовуватися у вигляді окремого пристрою або входити до складу джерел і систем безперервного живлення апаратури електричною енергією змінного струму. Якщо інвертор передає енергію з мережі постійного струму в мережу змінного, частота і напруга в якій вже задані роботою інших генераторів, то його названо залежним (веденим).
За принципом дії інвертори поділяються на:
• автономні;
• залежні (інвертори, що керуються мережею).

Джерела:

Словник іншомовних слів https://www.jnsm.com.ua/sis/

Гончаренко Б.М Електроніка та мікросхемотехніка, тлумачний словник – глосарій [Електронний ресурс]: для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» спец. 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» освітньо-професійної програми «Автоматизація т 8c.

Ирвинг М., Готтлиб. Источники питания. Инверторы, конверторы, линейные и импульсные стабилизаторы.. — 2-е изд. — М.: Постмаркет, 2002. 213c.