Ізотоп

1. Ізотопи – різновиди атомів з однаковим числом протонів у ядрі (зарядом ядра), але різним числом нейтронів.
2. Ізото́пи – різновиди атомів певного хімічного елемента, ядра яких складаються з однакової кількості протонів і різної – нейтронів.

У природі більшість хімічних елементів є сумішшю ізотопів, причому для кожного елемента відсотковий вміст різних ізотопів приблизно сталий. Хімічний елемент може мати як стабільні (не зазнають радіоактивних перетворень), так і радіоактивні ізотопи. Унаслідок складної залежності енергії зв'язку ядра від кількості протонів і нейтронів у ньому кількість ізотопів у різних елементів неоднакова. Всі елементи з атомним номером, більшим ніж 83, а також технецій і прометій мають лише радіоактивні ізотопи. Хімічні властивості ізотопів певного елемента майже тотожні, оскільки вони переважно визначаються будовою зовнішніх електронних оболонок, однакових для всіх ізотопів. Відмінності у фізико-хімічних властивостях ізотопів зумовлені неоднаковістю їхніх мас, а для радіоактивних ізотопів – також різними періодом піврозпаду і типом розпаду. Ізотопи застосовують як мічені атоми, а радіоактивні ізотопи – і як джерела радіоактивного випромінювання. Ізотопи урану та плутонію (235U, 233U, 239PU) є ядерним пальним. Радіоактивні ізотопи поділяються на коротко- (періоди їхнього напіврозпаду становлять від мікросекунд до діб/тижнів), середньо- (від тижнів до кількох років) і довгоіснуючі (від десятків до мільярдів років). Властивості ізотопів застосовні у геохімії, астрофізиці, ядерній фізиці, медицині, біології та ін..

Джерела:

Універсальний словник-енциклопедія. https://slovnyk.me/

Фармацевтична енциклопедія https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/

Енциклопедія сучасної України https://esu.com.ua/